НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ - Станом на 20.04.2021 - НОРМАТИВНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ

Огляд норматиного забезпечення для проектів по системам підігріву, обігріву, опалення, теплозабезпечення, теплоакумуляції, сніготанення, антиобледеніння.

Обзор нормативного обеспечения для проектов по системам подогрева, обогрева, отопления, теплообеспечению, теплоаккумуляции, снеготаяния, антиобледенения.

Завантажити для ознайомлення >>>. Для роботи рекомендую придбати оригінали

Усі викладені документи неоригінальні та можуть суттєво відрізнятися від діючих

Загрузить для ознакомления >>>. Для работы рекомендую приобретать оригиналы

Все выложенные документы неоригинальны и могут существенно отличатся от действующих

ЕЛЕКТРООПАЛЕННЯ ТА СИСТЕМИ ОБІГРІВУ ПІДЛОГИ

>>> ДБН В.2.5-24:2012 «Електрична кабельна система опалення»

>>> ДБН В.2.5-23:2010 «Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення»

>>> ДБН В.3.2-2:2009 «Житлові будівлі. Реконструкція і капітальний ремонт»

>>> ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення»

>>> ДБН В.2.2-41:2019 «Проектування висотних житлових і громадських будівель»

>>> ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів»  >>> >>>

>>> ДБН В.2.2-3:2018 «Заклади освіти»

>>> ДСТУ Б А.2.2-8:2010 Розділ «Енергоефективність» у складі проектної документації об’єктів

>>> ДСТУ Н Б В.3.2-3:2014 «Настанова з виконання термомодернізації житлових будинків»  >>>

>>> ДБН В.2.2-26:2010 «Суди»

>>> ДБН В.2.2-4:2018 «Заклади дошкільної освіти»

>>> ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди»

>>> ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки адміністративного та побутового призначення»

>>> ДБН 2.5-67:2013 «Опалення вентиляція та кондиціонування»

>>> Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 23.04.2012 № 498 «Про затвердження Порядку застосування тарифів на електроенергію» із змінами та доповненнями

>>> НПАОП 0.00-1.51-88 «Правила устройства и безопасной эксплуатации фреоновых холодильных установок»

АНТИКРИГОВІ СИСТЕМИ НА ДАХАХ ТА ЗАХИСТ ВІД КОВЗАННЯ НА ПОВЕРХНЯХ

>>> ДСТУ-Н Б В.2.5-78:2014 «Настанова з улаштування антикригових електричних кабельних систем на покриттях будівель i споруд та в їх водостоках»

>>> ДБН В.2.5-23:2010 «Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення»

>>> ДБН В.2.2-41:2019 «Проектування висотних житлових і громадських будівель»

>>> ДБН В.2.2-3:2018 «Заклади освіти»

>>> ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація»

>>> ДСТУ-Н Б В.3.2-3:2014 «Настанова з виконання термомодернізації житлових будинків»  >>>

>>> ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд»

>>> ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів»  >>> >>>

>>> ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення»

ЗАХИСТ ТРУБ ВІД ЗАМЕРЗАННЯ

>>> ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація»

>>> ДБН 2.5-67:2013 «Опалення вентиляція та кондиціонування»

Додаткові вимоги

>>> ДНАОП 0.00-1.32-01. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок НПАОП 40.1-1.32-01

>>> Правила улаштування електроустановок ПУЕ 2017

Исторический архив нормативных документов и технических книг

Право власності на документи належить Українській державі.

Документи не можуть бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційні видання без дозволу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Основними суттєвими змінами нової редакції ДБН стало унормування сучасних різновидів нагрівальних кабелів у вигляді плоских конструкцій з нагрівальними елементами - нагрівальних матів, нагрівальних плівок тощо. Суттєво розширене нормування щодо стінових електричних кабельних систем опалення. Уточнені та розширені вимоги до комфортного підігріву підлоги ("тепла підлога"). Нормовано новий підвид акумуляційної системи кабельного опалення - система з блокуванням електроживлення лише впродовж пікового навантаження електромережі. Нормована нова методика визначення параметрів акумуляційної системи кабельного опалення для житлових будинків. Уточнено в розділі "Енергоефективність", що системи електричного опалення, які приєднані до джерел поновлюваної енергії, допускається застосовувати без технічного та економічного обґрунтування.

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1       Ці Норми встановлюють вимоги до електричної кабельної системи (ЕКС) опалення, вбудованої з внутрішньої сторони огороджувальної конструкції приміщення - у підлогу, стіну чи стелю, та до ЕКС комфортного підігріву підлоги.

1.2       Ці Норми поширюються на проектування та монтаж ЕКС з номінальною напругою до 1000 В при новому будівництві, реконструкції та капітальному ремонті (термомодернізації) приміщень, будівель та споруд наступного призначення:

- житлових, зазначених у ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-24, ДБН В.3.2-2 та ДБН-79;

- адміністративних та побутових, зазначених у ДБН В.2.2-28;

- громадських, що перелічені у додатку А до ДБН В.2.2-9 та ДБН В.2.2-24;

- підприємств торгівлі, зазначених у ДБН В.2.2-23;

- навчальних та дитячих дошкільних закладів, зазначених у ДБН В.2.2-3 та ДБН В.2.2-4;

- підприємств харчування та ресторанного господарства, зазначених у ДБН В.2.2-25;

- закладів охорони здоров'я, зазначених у ДБН В.2.2-10;

- культурних, культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів, зазначених у ДБН В.2.2-16;

- готелів згідно з ДБН В.2.2-20;

- судів згідно з ДБН В.2.2-26;

- станцій метрополітену, зазначених у ДБН В.2.3-7;

- агропромислових комплексів, тваринницьких підприємств, а також для теплиць і парників, зазначених відповідно у ДБН В.2.2-1 і ДБН В.2.2-2;

- спортивних споруд, зазначених у ДБН В.2.2-13;

- промислових підприємств, зазначених у СНиП 2.09.02;

- гаражів, зазначених у ДБН В.2.3-15;

- будівель мобільних (інвентарних), зазначених у ДСТУ Б В.2.2-х

6          ОСОБЛИВОСТІ ПРИМІЩЕНЬ З ЕКС

6.1       Тепловий режим

6.1.1     Параметри мікроклімату приміщення з ЕКС слід приймати згідно з ДСТУ Б EN ISO 7730, ДСТУ Б EN 15251, ГОСТ 12.1.005, ДСН 3.3.6.042, ДСНІП 239, СНиП 2.04.05, ДБН В.2.2-15 та іншими нормами з урахуванням цих будівельних норм. 

6.1.2     Розрахункову температуру внутрішнього повітря приміщення з ЕКС ОДП або ЕКС ОТА допускається приймати меншою від розрахункової температури для проектування опалення. Відповідно до ДБН В.2.2-15 цю температуру, унормовану згідно з 6.1.1, допускається приймати меншою на 1…2 °С. Прийнятне зменшення розрахункової температури внутрішнього повітря повинно бути компенсовано підвищеною температурою внутрішніх поверхонь огороджувальних конструкцій за рахунок дії зазначених систем із забезпеченням умов теплового комфорту.

Додаток А       Приклад розрахунку ЕКС ТП

Додаток Б       Втрати теплоти ЕКС у будівельних конструкціях з різним рівнем теплоізоляції

Додаток В       Приклад розрахунку ЕКС ОПД

Додаток Г        Приклад розрахунку ЕКС ОТА нежитлового приміщення

Додаток Д       Приклад розрахунку ЕКС ОТА житлового приміщення

Додаток Е       Допустимі значення електричного та магнітного полів

Додаток Ж      Технічне та економічне обґрунтування вибору системи опалення (EN 15316-2-1)

Ці Норми поширюються на проектування електропостачання, електричного освітлення згідно з ДБН В.2.5-28, главою 6.1 ПУЕ і силового електрообладнання нових та існуючих, що підлягають реконструкції та капітальному ремонту житлових будинків, зазначених у ДБН В.2.2-15, адміністративних і побутових будинків та приміщень підприємств, зазначених у СНиП 2.09.04, та громадських будинків і споруд, наведених у додатку А ДБН В.2.2-9. Захисні заходи електробезпеки слід передбачати згідно з ДБН В.2.5-27, главою 1.7 ПУЕ. Спеціальні вимоги для житлових і громадських будинків з умовною висотою від 73,5 м до 100 м включно встановлені ДБН В.2.2-24, а блискавкозахист будинків та споруд – відповідно до ДСТУ Б В.2.5-38.

При проектуванні електрообладнання будинків та споруд, окрім положень цих Норм, слід також керуватись вимогами відповідних розділів ПУЕ, розділів 2, 3, 4.1, 4.2, 9, НПАОП 40.1-1.32 та вимогами інших чинних нормативних документів.

До електрообладнання унікальних будинків та споруд можуть ставитись додаткові вимоги.

Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних та фізичних осіб – суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.

2          ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТА ЗАХОДИ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

2.19      У проектах електрообладнання рекомендується передбачати такі рішення і устаткування, які забезпечують раціональне і економне використання електроенергії, а саме: …

д) застосування в побуті електротеплоакумуляційних систем для гарячого водопостачання та опалення з режимом роботи в нічний час за пільговими тарифами (див. розділ 8); …

3          РОЗРАХУНКОВІ ЕЛЕКТРИЧНІ НАВАНТАЖЕННЯ

Навантаження житлових будинків

3.5       Встановлені нормативи питомих електричних розрахункових навантажень зведені в таблицю 3.1 і враховують застосування в житловому приміщенні побутових кондиціонерів повітря та комфортного електричного доопалення у межах 7-15 % від загальної потреби в теплі з розрахунку 60-120 Вт на 1 м² доопалюваної площі.

4.60      … Нагрівальні елементи, закладені в підлогу і призначені для обігрівання приміщень, можуть бути установлені у всіх зонах за умови, що вони покриті металевою сіткою або металевою оболонкою і приєднані до системи зрівнювання потенціалів відповідно до ДБН В.2.5-27, глави 1.7 ПУЕ. …

8 ЕЛЕКТРИЧНЕ ОПАЛЕННЯ ТА ГАРЯЧЕ ВОДОПОСТАЧАННЯ

8.1       Вибір систем опалення здійснюється на підставі теплотехнічних розрахунків у розділі "Опалення і вентиляція" проектно-кошторисної документації.

Застосування електричного опалення на об'єктах цивільного призначення повинно погоджуватись з електропередавальною організацією і виконуватись згідно з виданими нею технічними умовами та ТЕО згідно з ДБН 360.

Можливість використання замовником додатково до основної системи опалення (наприклад, водяної) приладів та систем електричного опалення для догріву повітря в окремих приміщеннях будинку чи квартири (комфортне доопалення – наприклад, так звана "тепла підлога" згідно з ДБН В.2.5-24) визначається, виходячи з допустимого струму мережі живлення будинку (квартири).

8.2       Для стаціонарного електричного опалення будинків застосовуються такі нагрівальні при лади та системи:

…

в) нагрівальні кабелі, що укладаються безпосередньо в будівельні конструкції;

д) акумуляційні електропечі;

…

к) електроопалювальні прилади з інфрачервоним випромінюванням;

л) електрокаміни;

…

Серед видів стаціонарного електричного опалення за погодженням із замовником та електропередавальною організацією рекомендується віддавати перевагу системам керованих теплоакумулюючих споживачів-регуляторів з режимом споживання електроенергії в години мінімальних навантажень енергосистеми.

8.3       Застосування електричних опалювальних приладів у приміщеннях категорій за вибухопожежонебезпекою А і Б згідно з НАПБ Б.03.002 не дозволяється.

Забороняється застосування нагрівальних приладів з безпосереднім перетворенням електричної енергії в теплову у пожежонебезпечних зонах складських приміщень, у будівлях архівів, музеїв, картинних галерей, бібліотек (крім спеціально призначених і обладнаних для цього приміщень), а також у будівлях (приміщеннях) іншого призначення, в яких можливість використання таких приладів обмежується НАПБ А.01.001 або іншими нормативними документами. 

8.4       Нагрівальні прилади, що призначені для стаціонарних систем електричного опалення з безпосереднім перетворенням електричної енергії в теплову, повинні бути установлені на поверхні з негорючого матеріалу, а відстань від них до горючих матеріалів і будівельних конструкцій, за винятком матеріалів груп горючості Г1 і Г2, має становити не менше ніж 0,25 м (якщо більша відстань не встановлена будівельними нормами або іншими нормативними документами).

8.5       Датчики, що використовуються для регулювання температури повітря, повинні мати можливість зміни уставки і бути розташовані на негорючій чи важкогорючій основі на висоті не менше ніж 1,8 м від підлоги. Допускається встановлення їх на горючій основі з підкладкою з негорючих матеріалів завтовшки не менше ніж 3 мм.

8.6       За відсутності централізованого гарячого водопостачання або як додаткове джерело стаціонарного гарячого водопостачання за погодженням із замовником та електропередавальною організацією слід, в першу чергу, використовувати теплоакумуляційні системи електричного підігріву води з режимом роботи в години мінімальних навантажень енергосистеми.

8.7       У житлових будинках живлення систем електричного опалення і електричного підігріву води повинно здійснюватись незалежними одна від одної та інших електроприймачів лініями, починаючи від квартирних щитків або вводів у будинок.

У громадських будинках та спорудах, адміністративних і побутових будинках промпідприємств живлення систем електричного опалення і підігріву води повинно бути незалежним одне від одного та від інших електоприймачів, починаючи від ВРП.

11        ОБЛІК ТА КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ, ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ 

11.7      Для обліку електричної енергії, спожитої на електротеплоакумуляційний обігрів (та/або системами електроопалення і гарячого водопостачання), може бути встановлений окремий розрахунковий засіб диференційного (погодинного) обліку спожитої електроенергії, який має обліковувати лише електричну енергію, спожиту на ці цілі. При цьому мережі живлення електротеплоакумуляційного обігріву (та/або системи електроопалення та гарячого водопостачання) не можуть використовуватись для живлення будь-яких інших електроустановок.

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Ці Норми застосовуються для проектування реконструкції і капітального ремонту одно квартир них і багатоквартирних житлових будинків із умовною висотою до 73,5 м включно, гуртожитків, спеціалізованих житлових будинків для осіб похилого віку і мало мобільних груп населення, окремих квартир, надбудованих, вбудованих і прибудованих приміщень незалежно від періоду їх будівництва, конструктивних систем, об’ємно-планувальних рішень, застосованих будівельних матеріалів і виробів, а також поширюються на проектування реконструкції будинків і приміщень різного призначення, що переобладнуються у житлові. Норми обов’язкові для застосування усіма юридичними і фізичними особами на території України незалежно від форм власності і відомчої належності.

12        ВИМОГИ ДО ІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ І ОБЛАДНАННЯ

12.3      Опалення, вентиляція і кондиціювання

12.3.1   У житлових будинках необхідно проектувати системи опалення, вентиляції і кондиціонування згідно з СНиП 2.04.05, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.5-20, ДБН В.2.5-39, ДСТУ Б В.2.5-33 і цими Нормами.

12.5.3   У житлових будинках до 10-ти поверхів допускається передбачати оснащення квартир (житлових осередків гуртожитків) електричними плитами, електронагрівачами і електроопаленням.

ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення»

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Ці будівельні норми поширюються на проектування нових і реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення житлових будинків з умовною висотою до 73,5 м включно: одно квартирні та багатоквартирні, у тому числі спеціалізовані квартирні житлові будинки для осіб літнього віку і осіб з інвалідністю та гуртожитки. При проектуванні житлових будинків з умовною висотою більше 73,5 м слід керуватися вимогами розділів 4 і 5 цих норм та ДБН В.2.2-24.

7          ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ БУДИНКІВ

7.28      Системи опалення, охолодження, внутрішнього теплопостачання, та  кондиціювання вбудованих в житлові будинки приміщень громадського призначення повинні обладнуватись відповідно до норм проектування цих приміщень та забезпечувати параметри їх мікроклімату, які слід приймати згідно з ДБН В.2.5-67 та ДСТУ Б EN 15243. …

7.49      Електропостачання, електрообладнання, електроосвітлення житлових будинків слід проектувати згідно з ПУЕ, НПАОП 40.1-1.32, ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5.-24, ДБН В.2.5-28 …

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1       Ці будівельні норми застосовують для проектування та будівництва висотних житлових будинків і громадських будівель (далі висотних будівель) з умовною висотою понад 73,5 м відповідно до ДБН В.1.1-7, в тому числі житлових будинків висотою до 100 м включно та громадських будівель висотою до 150 м включно.

14        ІНЖЕНЕРНІ СИСТЕМИ

14.2      Теплопостачання, опалення, вентиляція і кондиціювання

14.2.1.17 У висотних будівлях необхідно використовувати такі системи опалення:

а) для житлових будинків:

…

- електричні із споживанням електроенергії вночі

б) для громадських будівель

…

- електричні із споживанням електроенергії вночі

…

Електричні системи опалення необхідно проектувати згідно з ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5.24.

14.3      Електропостачання, силове електрообладнання та електроосвітлення

14.3.19 У разі використання систем електрокабельного опалення і гарячого водопостачання відповідно до ДБН В.2.5.24 необхідно встановлювати окремий прилад диференційованого (погодинного) обліку електричної енергії. При цьому мережі які живлять системи електротеплоакумуляційний обігрів (та/або системи електроопалення  і гарячого водопостачання), не можуть використовуватися для живлення будь-яких інших електроустановок споживачів.

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Дані Норми поширюються на проектування нових та реконструкцію існуючих автостоянок і гаражів (на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці) незалежно від форм їх власності та відомчої належності і є обов'язковими для всіх організацій, громадських об'єднань, фізичних осіб, які мають відповідну ліцензію і здійснюють їх проектування та будівництво, а також для замовників проектів і організацій, що погоджують і затверджують проектну документацію.

Норми встановлюють основні положення та вимоги до об'ємно-планувальних рішень, а також до інженерного обладнання автостоянок і гаражів, які призначені для постійного та тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів (далі автомобілів) з двигунами, що працюють на бензині та дизельному паливі.

Норми не поширюються на будинки, споруди та приміщення для зберігання легкових автомобілів з двигунами, що працюють на стисненому природному газі (СПГ) та зрідженому вуглеводневому газі (ЗВГ), автобусів і вантажних автомобілів, проектування яких здійснюється згідно з вимогами ВСН 01, ВНТП-СГіП-46-16 та інших нормативних документів.

Рішення, які не передбачені даними Нормами або вимушені відхилення від них, допускається приймати з урахуванням відповідних обґрунтувань за узгодженням з відповідними органами державного нагляду та замовника.

6          ВИМОГИ ДО ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ГАРАЖІВ

6.13      При проектуванні рамп потрібно дотримуватися таких вимог:

            …

покриття рамп і пішохідних доріжок на них повинне мати електрообігрів (включається узимку) і виключати ковзання;

…

8          ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ АВТОСТОЯНОК І ГАРАЖІВ

Опалення, вентиляція та протидимний захист гаражів

8.27      Опалення, вентиляцію та проти димний захист гаражів потрібно проектувати з урахуванням вимог СНиП 2.04.05, ДБН В.2.5-24, ВНТП-СГіП-46-16 і цих Норм.

8.28      У гаражах, що опалюються, розрахункову температуру повітря в холодний період у приміщеннях для зберігання автомобілів слід приймати +5°С.

У неопалюваних гаражах досить передбачати опалення тільки допоміжних приміщень.

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Ці будівельні Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будівель закладів освіти (крім закладів дошкільної освіти):

- закладів загальної середньої освіти (у тому числі з організацією інклюзивного навчання, шкіл-інтернатів, спеціалізованих шкіл: гімназій, ліцеїв та інших середніх закладів освіти);

- закладів професійної (професійно-технічної) освіти (далі профтехучилища), навчальних

- закладів професійного навчання та перепідготовки робітничих кадрів та спеціалістів на виробництві (далі навчальні комбінати);

- закладів вищої освіти (університетів, академій, інститутів, коледжів);

- закладів післядипломної освіти, у тому числі підрозділів перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів (далі інститути післядипломної освіти);

- навчальних комплексів (центрів), що включають декілька закладів одного або різних рівнів освіти, міжшкільних ресурсних центрів (міжшкільних навчально-виробничих комбінатів).

8          ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ БУДІВЕЛЬ

Опалення та вентиляція

8.15      Будівлі повинні бути обладнані системами опалення та вентиляції, які слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-67 … .

ДСТУ Б А.2.2-8:2010 Розділ «Енергоефективність» у складі проектної документації об’єктів

Цей стандарт встановлює загальні вимоги до складу, викладення та оформлення розділу "Енергоефективність" при проектуванні житлових та громадських будинків.

Розділ є складовою проектної документації, в якому висвітлюються та узагальнюються рішення проекту з реалізації вимог щодо енергозбереження та енергетичної ефективності будинків згідно з загальними принципами ДБН В.1.2-11.

Вимоги встановлюються замовником у "Завданні на проектування" згідно з додатком Д ДБН А.2.2-3.

До розділу "Енергоефективність" додається енергетичний паспорт будинку згідно з ДБН В.2.6-31.

Складання розділу здійснюється на підставі вимог чинних нормативних документів, що встановлюють вимоги до показників енергоефективності будинків.

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на порядок складання розділу "Енергоефективність" при проектуванні і житлових та громадських будинків.

Цей стандарт застосовують юридичні та фізичні особи суб'єкти господарської діяльності

незалежно від форм власності, які здійснюють проектування нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту (термомодернізації), енергетичної паспортизації будинків, при визначенні класу енергетичної ефективності будинку.

4          ВИМОГИ ДО ПОРЯДКУ ПОБУДОВИ, ВИКЛАДЕННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РОЗДІЛУ «ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ»

4.8       Таблиця 3 Впливові фактори енергоефективності панельно-променевої водяної або електричної системи опалення з інтегрованими в будівельні конструкції нагрівальними панелями у приміщеннях не більш 4 м.

Таблиця 4

Впливові фактори  енергоефективності системи електроопалення у приміщеннях не більше 4 м.

ДСТУ-Н Б В.3.2-3:2014 «Настанова з виконання термомодернізації житлових будинків»

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1       Цей стандарт поширюється на термомодернізацію житлових будинків (далі – «будинки») під час їх технічного переоснащення, реконструкції або капітального ремонту. Цей стандарт регламентує виконання робіт з теплової ізоляції зовнішніх огороджувальних конструкцій будинків, заміни вікон, балконних та зовнішніх дверей, модернізації внутрішньобудинкових систем опалення, вентиляції, кондиціонування, охолодження, гарячого водопостачання, електропостачання та електроосвітлення (далі -внутрішньобудинкові інженерні системи).

1.2       Цей стандарт не поширюється на будинки – пам’ятники архітектури, культові, тимчасові та інші, які не є предметом законодавчого регулювання з енергоефективності.

1.3       Цей стандарт призначений для застосування під час проведення:

- енергетичного обстеження будинків,

- енергетичної паспортизації будинків,

- термомодернізації будинків, спрямовану на підвищення теплотехнічних

5          ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ РОБІТ З ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИКОНАННЯ

5.4       Модернізація внутрішньобудинкових інженерних систем будинку

5.4.17   Інші типи систем опалення

5.4.17.1 При виконанні послідовності робіт, зазначеної в 5.1, і недосягненні нормативних температур повітря через невідповідні параметри теплоносія на уводі у будівлю рекомендується застосувати комбіноване теплозабезпечення будівлі – електродогрів теплоносія в ІТП, або комбіноване опалення квартир – електроопалення приміщень додатково до централізованої системи водяного опалення.

Електричні кабельні системи опалення у будівельних конструкціях, у тому числі нагрівальні плівки, повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-24 та ДБН В.2.5-23.

Інші електроопалювальні прилади повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-23.

5.4.17.4 При влаштуванні додаткових опалюваних приміщень рекомендується застосувати електричну кабельну систему опалення в підлозі згідно з ДБН В.2.5-24.

ДБН В.2.2-26:2010 «Суди»

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1       Ці будівельні норми поширюються на суди загальної юрисдикції (далі суди).

1.2       Ці будівельні норми встановлюють вимоги до проектування, будівництва нових і реконструкції існуючих будинків під суди, а також приміщень судів, вбудованих у будинки іншого призначення.

8          ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

8.2       Опалення, вентиляція і кондиціювання повітря

8.2.1     Системи опалення, вентиляції та кондиціювання повітря в будинках повинні проектуватися згідно зі СниП 2.04.05 із додержання вимог до енергозбереження, викладених у ДБН В.2.2.-9, ДБН В.2.6-31, ДСТУ Б А.2.2-8, ДСТУ-Н Б А.2.2-5 та інших нормативних … .

8.2.5     …

У камерах для утримання підсудних (засуджених), кімнаті для роботи адвоката з підсудним (засудженим), спеціалізованому санвузлі для підсудних (засуджених) рекомендується застосовувати підлогову систему опалення (електричну або водяну) з регулятором температури повітря за температурою внутрішньої поверхні внутрішньої стіни зазначених приміщень. Датчик температури слід розміщувати всередині стіни якомога ближче до внутрішньої поверхні стіни зазначених приміщень з можливістю заміни ззовні. …

8.3       Електрообладнання та електричне освітлення

8.3.1     Електропостачання, електрообладнання та електроосвітлення будинків судів слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-23, ПУЕ, ДБН В.2.5-27, ДСТУ Б В.2.5-38, ДБН В.2.5-28 та інших чинних нормативних документів.

ДБН В.2.2-4:2018 «Заклади дошкільної освіти»

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 

Ці будівельні норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків дошкільних навчальних закладів: ясел, дитячих садків і ясел-садків (функціонуючих автономно й у складі комплексів ясел-садків або навчально-виховних комплексів загального розвитку та компенсуючого типу (санаторного, спеціального) або комбінованого типу), центрів розвитку дитини, будинків дитини, дитячих будинків інтернатного типу, а також приміщень для груп короткотривалого перебування дітей, що входять до складу будинків іншого призначення.

8          ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ БУДИНКІВ

Опалення та вентиляція

8.10      Системи опалення та вентиляції будівель закладів дошкільної освіти слід проектувати відповідно до вимог ДБН В.2.5-67.

Температура поверхні підлоги ігрових, що розміщуються на першому поверсі, а також спалень та роздягалень для ослаблених дітей протягом опалювального періоду повинна бути 23 ± 1 °С за рахунок нагрівання підлоги. На поверхні обхідних доріжок басейну у період експлуатації повинна підтримуватися температура 27 ± 1 °С. 

8.11      Опалювальні прилади повинні бути захищені негорючими екранами або гратами, виготовленими з сертифікованих матерiалiв. …

8.12      Розрахункову температуру повітря та кратність повiтрообмiну у приміщеннях слід приймати за таблицею 4.

ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди»

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1       Ці Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків, споруд та комплексів громадського призначення (далі громадських будинків) з умовною висотою до 73,5 м (включно) з підземними поверхами завглибшки не більше 25 м від рівня землі. При проектуванні громадських будинків та споруд з умовною висотою вище 73,5 м слід керуватися ДБН В.2.2-24.

1.2       При проектуванні громадських будинків та споруд поряд з положеннями цих Норм слід також керуватися положеннями ДБН В.2.2-3, ДБН В.2.2-4, ДБН В.2.2-5, ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-16, ДБН В.2.2-17, ДБН В.2.2-18, ДБН В.2.2-20, ДБН В.2.2-23, ДБН В.2.2-24, ДБН В.2.2-25, ДБН В.2.2-26 та ДБН В.2.2-28, ДБН В.2.3-15. Перелік основних груп будинків, споруд та приміщень громадського призначення наведений у додатку А.

8          ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

8.2       Опалення, вентиляція і кондиціювання повітря

8.2.1     Системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, у тому числі системи протидимної вентиляції, повинні проектуватися з додержанням вимог ДБН В.2.6-31, ДБН В.2.5-39, ДБН В.2.5-56, ДБН В.2.5-67, ДБН В.2.5-77 та НПАОП 0.00-1.51 а також ДСТУ-Н Б В.2.5-43, ДБН В.2.2-3; ДБН В.2.2-4; ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-16, ДБН В.2.2-18, ДБН В.2.2-20, ДБН В.2.2-23, ДБН В.2.2-24, ДБН В.2.2-25, ДБН В.2.2-26, ДБН В.2.2-28, ДБН В.2.2-40, ДБН В.2.5-24.

8.4       Електрообладнання та електричне освітлення.

Системи автоматизації і диспетчеризації інженерного обладнання

8.4.1     У громадських будинках та спорудах слід передбачати електрообладнання, електроосвітлення, системи автоматизації і диспетчеризації інженерного обладнання, які проектують згідно з НПАОП 40.1-1.32, ПУЕ, ДБН В.2.5-20, ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-24 ДБН В.2.5-28, ДБН В.2.5-56, ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-67, ДСТУ Б В.2.5-82 та ДСТУ-Н Б В.2.5-37.

ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки адміністративного та побутового призначення»

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1       Ці Норми встановлюють вимоги до проектування нових і тих, які реконструюються, адміністративних та побутових будинків і споруд умовною висотою до 73,5 м (включно) виробничих підприємств, а також побутових приміщень громадських будинків і споруд.

1.2       Ці Норми не поширюються на проектування адміністративних будинків і приміщень громадського призначення.

6.3       Електропостачання та електрообладнання

6.3.2     Електрообладнання адміністративних та побутових будинків слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-24, ДБН В.2.5-27, СНиП 3.05.06, ПУЕ, НПАОП 0.00-1.02, НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.32.

ДБН 2.5-67:2013 «Опалення вентиляція та кондиціонування»

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1       Ці Норми встановлюють вимоги проектування до систем опалення і внутрішнього теплопостачання, загальнообмінної та аварійної вентиляції, повітряного опалення, кондиціонування й охолодження повітря будівель і споруд з метою забезпечення нормованих санітарно-епідеміологічних параметрів мікроклімату приміщень, виконання вимог безпеки та охорони навколишнього середовища, раціонального використання енергетичних ресурсів під час експлуатації.

1.2       Ці Норми застосовують при новому будівництві, реконструкції, термомодернізації, капітальному ремонті та технічному переоснащенні існуючих систем опалення та внутрішнього теплопостачання, вентиляції, повітряного опалення, кондиціонування та охолодження повітря у приміщеннях будівель і споруд різного призначення. Разом з цими Нормами слід також керуватися положеннями відповідних будівельних норм за типами будівель і споруд, якщо вони доповнюють або уточнюють та не погіршують вимоги цих будівельних норм.

1.3       Положення цих Норм не поширюються на системи:

- протидимного захисту при пожежі, вимоги до яких надано у ДБН В.2.5-56;

- опалення і внутрішнього теплопостачання, вентиляції, повітряного опалення, кондиціонування та охолодження повітря захисних споруд цивільної оборони; споруд, призначених для робіт з радіоактивними речовинами, джерелами іонізуючих випромінювань; об’єктів підземних гірничих робіт та приміщень, у яких виробляють, зберігають або застосовують вибухові речовини;

- спеціальних теплообмінних і пилоочисних установок та пристроїв для технологічного і електротехнічного обладнання; аспірації, пневмотранспорту та пилогазовидалення від технологічного обладнання і пилососних установок;

- пічного опалення на газоподібному або рідкому паливі.

6          ОПАЛЕННЯ ТА ВНУТРІШНЄ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

6.3       Системи опалення

6.3.6     Системи опалення слід застосовувати згідно з додатком А.

ДОДАТОК А (обов’язковий)

СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ (ВНУТРІШНЬОГО ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ)

Таблиця А.1 - Характеристики систем опалення (ВИБІРКОВО):

Система опалення (теплопостачання), опалювальні прилади, теплоносій, максимально допустима температура теплоносія або тепловіддавальної поверхні (Електрична кабельна для усіх зазначених нижче пунктів А за ДБН В.2.5-24)

Приміщення:

А.1       Житлові, громадські згідно з додатком А ДБН В.2.2-9, окрім А.2 - А.10.

(Електрична з температурою зовнішньої поверхні електро-опалювальних приладів не більше ніж 85 °С.)

А.2       Дитячі, сходові клітки та вестибюлі дошкільних навчальних закладів.

А.3       Палати, операційні та приміщення лікувального призначення (окрім психіатричних та наркологічних) лікувально-профілактичних закладів.

А.4       Палати, операційні та інші приміщення лікувального призначення у психіатричних та наркологічних лікувально-профілактичних закладах. (Електрична з температурою зовнішньої поверхні електро-опалювальних приладів не більше ніж 85 °С.)

А.5       Спортивні зали.

(Електрична з температурою зовнішньої поверхні електро-опалювальних приладів не більше ніж 85 °С, або електрична з високотемпературними випромінювачами з температурою поверхні до 250 °С (згідно з 4.4.4, 5.8, 6.7.4)

А.6       Лазні, пральні та душові.

А.7       Підприємства харчування (окрім закладів ресторанного господарства) та торгові зали (окрім зазначених у А.8). (Електрична з температурою зовнішньої поверхні електро-опалювальних приладів не більше ніж 85 °С.)

А.8       Торгові зали та приміщення для обробки і зберігання матеріалів, що містять у собі легко займисті рідини. (Приймати за А.11 а) або А.11 б) цієї таблиці.)

А.9       Пасажирські зали вокзалів усіх видів транспорту. (Електрична з температурою зовнішньої поверхні електро-опалювальних приладів не більше ніж 85 °С.)

А.10     Глядацькі зали та заклади ресторанного господарства. (Електрична з температурою зовнішньої поверхні електро-опалювальних приладів не більше ніж 85 °С.)

А.11     Виробничі приміщення та склади.

а) категорій А, Б, В без виділення пилу та аерозолів або з виділенням негорючого пилу (Електрична (крім складів категорій А, Б та В) з температурою зовнішньої поверхні електроопалювальних приладів не більше ніж 85 °С у вибухозахищеному виконанні (для категорій А та Б) згідно з ПУЕ.)

б) категорій А, Б, В з виділенням горючого пилу та аерозолів (Електрична (окрім складів категорій А, Б та В) з температурою зовнішньої поверхні електроопалювальних приладів не більше ніж 85 °С у вибухозахищеному виконанні (для категорій А та Б) згідно з ПУЕ.)

в) категорій Г та Д без виділення пилу та аерозолів (Електрична з високотемпературними випромінювачами з температурою поверхні до 250 °С (згідно з 4.4.4, 5.8, 6.7.4).)

г) категорій Г та Д з підвищеними вимогами до чистоти повітря

д) категорій Г та Д з виділенням негорючих пилу та аерозолів (Електрична з температурою зовнішньої поверхні електро-опалювальних приладів не більше ніж 85 °С або з високотемпературними випромінювачами з температурою поверхні до 250 °С (згідно з 4.4.4, 5.8, 6.7.4).)

е) категорій Г та Д з виділенням горючих пилу та аерозолів

ж) категорій Г та Д із значним вологовиділенням

А.12     Сходові клітки, пішохідні переходи та вестибюлі.

А.13     Теплові пункти. (Електрична з температурою зовнішньої поверхні електро-опалювальних приладів не більше ніж 85 °С.)

А.14     Окремі приміщення та робочі місця у приміщеннях, що не опалюються, та у приміщеннях, що опалюються, з температурою повітря нижче за нормовану (окрім приміщень категорій А, Б, В). (Електрична з температурою зовнішньої поверхні електро-опалювальних приладів не більше ніж 85 °С. Електрична з високотемпературними випромінювачами з температурою поверхні до 250 °С (згідно з 4.4.4, 5.8, 6.7.4).)

Примітка 4. Опалення газовими та електричними випромінювачами в будівлях III - V ступенів вогнестійкості не допускається.

ДОДАТОК С (обов’язковий)

РОЗРАХУНКОВА ТЕМПЕРАТУРА НАГРІВАЛЬНОЇ ПОВЕРХНІ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ З УБУДОВАНИМИ НАГРІВАЛЬНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ

Таблиця С.1 - Максимальна розрахункова температура нагрівальної поверхні

Підлога (сухий або нормальний вологісний режим)²⁾

Максимальна розрахункова температура нагрівальної поверхні¹⁾

29 °С у приміщеннях з постійним перебуванням людей;

31 °С у приміщеннях з тимчасовим перебуванням людей;

35 °С у крайовій зоні (зоні найбільшого охолодження), визначеній за відстанню С та Е згідно з таблицею Д.7;

27 °С при дерев’яному покритті;

26 °С при підвищеній температурі повітря впродовж більшої частини опалювального періоду (пекарня тощо);

26,5 °С (середньодобова температура) для акумуляційного опалення 25 °С у приміщеннях дитячих навчально-виховних закладів

Підлога (вологий та мокрий вологісний режим)²⁾

Максимальна розрахункова температура нагрівальної поверхні¹⁾

31 °С для обхідних доріжок та лавок плавального басейну, ванної кімнати тощо

Стіна

Максимальна розрахункова температура нагрівальної поверхні¹⁾

95 °С для зовнішньої стіни від рівня підлоги до 1 м (окрім приміщень дитячих навчально-виховних закладів);

35 °С для зовнішньої стіни з електричною кабельною системою опалення від рівня підлоги до 1 м;

28, 30, 33, 36 та 38 °С відповідно до висоти приміщення 2,8, 3,0, 3,5, 4,0 та 6,0 м

Стеля

Максимальна розрахункова температура нагрівальної поверхні¹⁾

28, 30, 33, 36 та 38 °С відповідно до висоти приміщення 2,8, 3,0, 3,5, 4,0 та 6,0 м

32 °С у приміщеннях дитячих навчально-виховних закладів

Підвіконня

Максимальна розрахункова температура нагрівальної поверхні¹⁾

45 °С у приміщеннях дитячих навчально-виховних закладів

¹⁾ Максимальне значення може бути меншим від зазначеного залежно від вимог виробника до застосовуваного матеріалу лицьового покриття підлоги.

²⁾ Вологісний режим приміщення визначають згідно з ДБН В.2.6-31.

Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 23.04.2012 № 498 «Про затвердження Порядку застосування тарифів на електроенергію» із змінами та доповненнями

…

2.3.      За наявності обліку споживання електроенергії за періодами часу розрахунки населення проводяться за відповідними тарифами та такими тарифними коефіцієнтами (за вибором споживача):

2.3.1.    За двозонними тарифами, диференційованими за періодами часу:

0,5 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї години до 7-ї години);

повний тариф у інші години доби.

2.3.2.    За тризонними тарифами, диференційованими за періодами часу:

1,5 тарифу в години максимального навантаження енергосистеми (з 8-ї години до 11-ї години і з 20-ї години до 22-ї години);

повний тариф у напівпіковий період (з 7-ї години до 8-ї години, з 11-ї години до 20-ї години, з 22-ї години до 23-ї години);

0,4 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї години до 7-ї години).

При визначенні вартості спожитої електроенергії за кожним рівнем тарифу застосовується питома вага обсягу електроенергії, що спожита у відповідній зоні доби протягом розрахункового періоду, до загального обсягу спожитої електроенергії в цьому періоді.

НПАОП 0.00-1.51-88 «Правила устройства и безопасной эксплуатации фреоновых холодильных установок»

РАЗДЕЛ 1. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ

1.1.      Настоящие Правила определяют требования к устройству и безопасной эксплуатации стационарных и передвижных холодильных установок общего назначения отечественного производства и поставляемых из-за рубежа, работающих по замкнутому циклу с использованием в качестве холодильных агентов R12, R22, R502 и других (приложение 1).

РАЗДЕЛ 8. ТРЕБОВАНИЯ К ПРОЕКТАМ ХОЛОДИЛЬНЫХ УСТАНОВОК

8.6.      При наличии пучинистого грунта под холодильными камерами с минусовыми температурами должны быть предусмотрены мероприятия по обогреву грунта или другая защита его от промерзания.

АНТИКРИГОВІ СИСТЕМИ НА ДАХАХ ТА ЗАХИСТ ВІД КОВЗАННЯ НА ПОВЕРХНЯХ

ДСТУ-Н Б В.2.5-78:2014 «Настанова з улаштування антикригових електричних кабельних систем на покриттях будівель i споруд та в їх водостоках».

В Україні набули широкого розповсюдження антикригові електричні кабельні системи (АЕКС) на покриттях будинків, будівель і споруд (далі – будівель) та в їх водостоках.

За відсутності таких систем сніг та крига, що накопичується на будівлях, призводять до псування покрівельних матеріалів та водостоків, протікання покрівлі, псування майна та фасадів будівель, має смертельну загрозу для людей. АЕКС є економічно доцільними, оскільки суттєво зменшують витрати на підтримання об’єктів у належному стані в зимовий період.

Застосування АЕКС на покриттях будівель та у водостоках є сучасним етапом будівництва, капітального ремонту та реконструкції більшості будівель відповідно до будівельних норм, а також за потреби власників будівель.

АЕКС із застосуванням спеціальних нагрівальних кабелів відносять до електроустановок, тому принципи їх застосування регулюються загальними вимогами відповідних нормативних документів. Спеціальні вимоги до проектування цих систем не унормовані.

Даний стандарт встановлює вимоги до влаштування й експлуатації АЕКС на покриттях та у водостоках будівель і споруд будь-якого призначення. стандарт уніфікує та адаптує практичний вітчизняний та світовий досвід щодо проектування й експлуатації цих систем. 

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1       Цей стандарт містить вимоги з проектування, улаштування та безпечної експлуатації антикригової електричної кабельної системи (АЕКС) на покриттях будинків, будівель і споруд будь-якого призначення (далі – будівель) та в їх водостоках.

1.2       Цей стандарт поширюється на проектування, улаштування та експлуатацію АЕКС з номінальною напругою до 1000 В при новому будівництві, реконструкції та капітальному ремонті будівель.

1.3       Сферу обов’язкового застосування АЕКС визначають згідно з ДБН В.2.5-64, а для інших будівель та споруд – відповідно до технічного завдання.

1.4       Цей стандарт призначений для використання підприємствами, установами й організаціями, що діють на території України, суб’єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

ДБН В.2.5-23:2010 «Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення».

Ці Норми поширюються на проектування електропостачання, електричного освітлення згідно з ДБН В.2.5-28, главою 6.1 ПУЕ і силового електрообладнання нових та існуючих, що підлягають реконструкції та капітальному ремонту житлових будинків, зазначених у ДБН В.2.2-15, адміністративних і побутових будинків та приміщень підприємств, зазначених у СНиП 2.09.04, та громадських будинків і споруд, наведених у додатку А ДБН В.2.2-9. Захисні заходи електробезпеки слід передбачати згідно з ДБН В.2.5-27, главою 1.7 ПУЕ. Спеціальні вимоги для житлових і громадських будинків з умовною висотою від 73,5 м до 100 м включно встановлені ДБН В.2.2-24, а блискавкозахист будинків та споруд – відповідно до ДСТУ Б В.2.5-38.

При проектуванні електрообладнання будинків та споруд, окрім положень цих Норм, слід також керуватись вимогами відповідних розділів ПУЕ, розділів 2, 3, 4.1, 4.2, 9, НПАОП 40.1-1.32 та вимогами інших чинних нормативних документів.

До електрообладнання унікальних будинків та споруд можуть ставитись додаткові вимоги.

Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних та фізичних осіб – суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.

4          ВНУТРІШНІ ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ

Схеми електричних мереж

4.1       Електричні мережі будинків у необхідних випадках повинні бути розраховані, крім живлення власних електроприймачів, також на живлення освітлення реклам, вітрин, фасадів, ілюмінацій (див. примітку 7 до таблиці 3.1), зовнішнього освітлення будинків, протипожежних установок (див.3.12), систем диспетчеризації, систем проти обледеніння на основі нагрівальних кабелів, локальних телевізійних мереж, світлових покажчиків пожежних гідрантів, знаків безпеки, вогнів світлової огорожі тощо відповідно до завдання на проектування. …

ДБН В.2.2-41:2019 «Проектування висотних житлових і громадських будівель».

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1       Ці будівельні норми застосовують для проектування та будівництва висотних житлових будинків і громадських будівель (далі висотних будівель) з умовною висотою понад 73,5 м відповідно до ДБН В.1.1-7, в тому числі житлових будинків висотою до 100 м включно та громадських будівель висотою до 150 м включно.

14        ІНЖЕНЕРНІ СИСТЕМИ

14.1      Водопостачання і водовідведення

14.1.36 Покриття будівель, а також водостічних воронок та водостоків слід передбачати з електропідігрівом.

ДБН В.2.2-3:2018 «Заклади освіти».

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Ці будівельні Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будівель закладів освіти (крім закладів дошкільної освіти):

- закладів загальної середньої освіти (у тому числі з організацією інклюзивного навчання, шкіл-інтернатів, спеціалізованих шкіл: гімназій, ліцеїв та інших середніх закладів освіти);

- закладів професійної (професійно-технічної) освіти (далі профтехучилища), навчальних

- закладів професійного навчання та перепідготовки робітничих кадрів та спеціалістів на виробництві (далі навчальні комбінати);

- закладів вищої освіти (університетів, академій, інститутів, коледжів);

- закладів післядипломної освіти, у тому числі підрозділів перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів (далі інститути післядипломної освіти);

- навчальних комплексів (центрів), що включають декілька закладів одного або різних рівнів освіти, міжшкільних ресурсних центрів (міжшкільних навчально-виробничих комбінатів).

10.       БЕЗПЕКА ТА ДОСТУПНІСТЬ У ВИКОРИСТАННІ

10.1      Будівля закладу освіти має бути запроектована, збудована та обладнана таким чином, щоб запобігти ризику отримання травм учнями (студентами), викладачами та персоналом при пересуванні всередині і біля будівлі, при вході та виході з будівлі, а також у разі користування її елементами та інженерним обладнанням.

10.5      При влаштуванні скатних дахів у будівлях і спорудах закладів освіти необхідно передбачити заходи сніготанення (системи електрообігрівання згідно ДСТУ-Н Б В.2.5-78, обігрів за допомогою пари тощо) для убезпечення учнів, студентів та персоналу від падіння полою.

ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація»

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1       Ці Норми встановлюють вимоги до проектування та будівництва систем внутрішнього холодного та гарячого водопостачання, каналізації і водостоків при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті, технічному переоснащенні та реставрації будинків, будівель, споруд різного призначення.

1.2       Ці Норми не поширюються на:

- системи протипожежних водопроводів будівель, споруд та приміщень категорій А та Б, на яких виробляють або зберігають вибухові, легкозаймисті радіоактивні і хімічні сильнодіючі отруйні речовини, а також інші об’єкти, вимоги до внутрішнього протипожежного водопроводу яких встановлені відповідними нормативними актами та документами;

- системи автоматичного водяного та пінного пожежогасіння;

- теплові пункти;

- установки оброблення гарячої води;

- сонячні установки гарячого водопостачання;

- системи гарячого водопостачання, які подають воду на технологічні потреби виробничих підприємств (в тому числі на лікувальні процедури) і системи водопостачання в межах технологічного обладнання;

- систему спеціального виробничого водопостачання (деіонізованої води, глибокого охолодження тощо).

22        ВНУТРІШНІ ВОДОСТОКИ

22.1      Самопливні системи

22.1.1   При влаштуванні внутрішніх водостоків у неопалюваних будівлях, спорудах треба передбачати заходи, які забезпечують позитивну температуру в трубопроводах і водостічних воронках при мінусовій температурі зовнішнього повітря (електрообігрівання, обігрівання за допомогою пари тощо).

22.1.2   Покриття висотних будівель з умовною висотою від 73,5 до 100 м включно, а також водостічних воронок і водостоків слід передбачати з електропідігрівом.

При влаштуванні похилих дахів на адміністративних будівлях, школах, дитячих садках та будівлях, що безпосередньо примикають до тротуарів (доріг), необхідно обов’язково застосовувати системи сніготанення (електрообігрівання, обігрівання за допомогою пари тощо).

22.2      Гравітаційно-вакуумні системи

22.2.2   Воронки допускається використовувати з електропідігрівом.

ДСТУ-Н Б В.3.2-3:2014 «Настанова з виконання термомодернізації житлових будинків».

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1       Цей стандарт поширюється на термомодернізацію житлових будинків (далі – «будинки») під час їх технічного переоснащення, реконструкції або капітального ремонту. Цей стандарт регламентує виконання робіт з теплової ізоляції зовнішніх огороджувальних конструкцій будинків, заміни вікон, балконних та зовнішніх дверей, модернізації внутрішньобудинкових систем опалення, вентиляції, кондиціонування, охолодження, гарячого водопостачання, електропостачання та електроосвітлення (далі -внутрішньобудинкові інженерні системи).

1.2       Цей стандарт не поширюється на будинки – пам’ятники архітектури, культові, тимчасові та інші, які не є предметом законодавчого регулювання з енергоефективності.

1.3       Цей стандарт призначений для застосування під час проведення:

- енергетичного обстеження будинків,

- енергетичної паспортизації будинків,

- термомодернізації будинків, спрямовану на підвищення теплотехнічних

5          ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ РОБІТ З ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИКОНАННЯ

5.5.1     Теплоізоляцію зовнішніх огороджувальних конструкцій слід здійснювати у такій послідовності:

б) …

Після теплоізоляції стін слід відновити систему зливової каналізації згідно з ДБН В.2.5-64, відновити або улаштувати систему сніготанення на даху згідно з ДБН В.2.5-64 та відповідно до ДСТУ-Н Б В.2.5-78.

…

ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд»

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Ці Норми поширюються на проектування, будівництво нових та реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення існуючих житлових будинків та громадських будівель і споруд, а також на розумне їх пристосування з урахуванням потреб маломобільних груп населення (далі МГН).

Вимоги цих Норм є обов’язковими для застосування усіма юридичними та фізичними особами на території України, окрім будівництва індивідуальних житлових будинків.

Дані Норми забезпечують рівні права на використання житлових будинків і громадських будівель та споруд різними верствами населення, в тому числі МГН.

5          ВИМОГИ ДО ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

5.1       Входи і шляхи руху

5.1.11   Вхідна площадка будівлі повинна мати: навіс, водовідвід як з поверхні площадки, так із покриття навісу. Залежно від місцевих кліматичних умов підігрів площадки слід встановлювати за завданням на проектування.

Поверхні покриття вхідних площадок і тамбурів повинні бути твердими, не допускати ковзання при намоканні і мати поперечний уклон у межах 1-2%.

…

5.3       Зовнішні пандуси

5.3.3     Необхідність підігріву поверхні пандуса, а також улаштування навіса або укриття визначається завданням на проектування.

ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів».

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Дані Норми поширюються на проектування нових та реконструкцію існуючих автостоянок і гаражів (на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці) незалежно від форм їх власності та відомчої належності і є обов'язковими для всіх організацій, громадських об'єднань, фізичних осіб, які мають відповідну ліцензію і здійснюють їх проектування та будівництво, а також для замовників проектів і організацій, що погоджують і затверджують проектну документацію.

Норми встановлюють основні положення та вимоги до об'ємно-планувальних рішень, а також до інженерного обладнання автостоянок і гаражів, які призначені для постійного та тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів (далі автомобілів) з двигунами, що працюють на бензині та дизельному паливі.

Норми не поширюються на будинки, споруди та приміщення для зберігання легкових автомобілів з двигунами, що працюють на стисненому природному газі (СПГ) та зрідженому вуглеводневому газі (ЗВГ), автобусів і вантажних автомобілів, проектування яких здійснюється згідно з вимогами ВСН 01, ВНТП-СГіП-46-16 та інших нормативних документів.

Рішення, які не передбачені даними Нормами або вимушені відхилення від них, допускається приймати з урахуванням відповідних обґрунтувань за узгодженням з відповідними органами державного нагляду та замовника.

6          ВИМОГИ ДО ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ГАРАЖІВ

6.13      При проектуванні рамп потрібно дотримуватися таких вимог:

            …

покриття рамп і пішохідних доріжок на них повинне мати електрообігрів (включається узимку) і виключати ковзання;  …

ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення».

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Ці будівельні норми поширюються на проектування нових і реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення житлових будинків з умовною висотою до 73,5 м включно: одно квартирні та багатоквартирні, у тому числі спеціалізовані квартирні житлові будинки для осіб літнього віку і осіб з інвалідністю та гуртожитки. При проектуванні житлових будинків з умовною висотою більше 73,5 м слід керуватися вимогами розділів 4 і 5 цих норм та ДБН В.2.2-24. 

5          АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ

Об’ємно-планувальна структура будинків

5.9       Допускається влаштовувати вхід до будинку на рівні позначки тротуару за умови влаштування твердого покриття з обладнанням водовідведення та улаштуванням антикригових електричних кабельних систем згідно з ДСТУ-Н Б В.2.5-78. …

ЗАХИСТ ТРУБ ВІД ЗАМЕРЗАННЯ

ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація».

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1       Ці Норми встановлюють вимоги до проектування та будівництва систем внутрішнього холодного та гарячого водопостачання, каналізації і водостоків при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті, технічному переоснащенні та реставрації будинків, будівель, споруд різного призначення.

1.2       Ці Норми не поширюються на:

- системи протипожежних водопроводів будівель, споруд та приміщень категорій А та Б, на яких виробляють або зберігають вибухові, легкозаймисті радіоактивні і хімічні сильнодіючі отруйні речовини, а також інші об’єкти, вимоги до внутрішнього протипожежного водопроводу яких встановлені відповідними нормативними актами та документами;

- системи автоматичного водяного та пінного пожежогасіння;

- теплові пункти;

- установки оброблення гарячої води;

- сонячні установки гарячого водопостачання;

- системи гарячого водопостачання, які подають воду на технологічні потреби виробничих підприємств (в тому числі на лікувальні процедури) і системи водопостачання в межах технологічного обладнання;

- систему спеціального виробничого водопостачання (деіонізованої води, глибокого охолодження тощо).

10        СИСТЕМИ ВНУТРІШНІХ ВОДОПРОВОДІВ ХОЛОДНОЇ І ГАРЯЧОЇ ВОДИ

10.14    Прокладання внутрішнього холодного водопроводу, який експлуатують увесь рік, треба передбачати у приміщеннях з температурою повітря в опалювальний період вище ніж 2 °С. Температура в цих приміщеннях повинна перевірятися розрахунком теплового балансу при абсолютній мінімальній для району будівництва зовнішній температурі. За неможливості забезпечення у приміщеннях температури вище 2 °С повинні застосовуватися місцеві електричні обігрівачі трубопроводів, які автоматично вмикаються. За температури у приміщенні 0 °С і нижче, а також при прокладанні труб в зоні впливу зовнішнього повітря (поблизу зовнішніх дверей і воріт) слід передбачити теплову ізоляцію трубопроводів відповідно до вимог СНіП 2.04.14, ДСТУ Б А.2.2-8 та ДБН В.1.1-7. Покривний шар теплоізоляційної конструкції трубопроводу повинен бути паронепроникним.

22        ВНУТРІШНІ ВОДОСТОКИ

22.1      Самопливні системи

22.1.1   Внутрішні водостоки повинні забезпечувати відведення дощових і талих вод з покрівель будинків, будівель, споруд, а також відведення води з технічних поверхів висотних будинків, будівель умовною висотою від 73,5 м до 100 м включно при гасінні пожеж.

При влаштуванні внутрішніх водостоків у неопалюваних будівлях, спорудах треба передбачати заходи, які забезпечують позитивну температуру в трубопроводах і водостічних воронках при мінусовій температурі зовнішнього повітря (електрообігрівання, обігрівання за допомогою пари тощо).

ДБН 2.5-67:2013 «Опалення вентиляція та кондиціонування».

1          СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1       Ці Норми встановлюють вимоги проектування до систем опалення і внутрішнього теплопостачання, загальнообмінної та аварійної вентиляції, повітряного опалення, кондиціонування й охолодження повітря будівель і споруд з метою забезпечення нормованих санітарно-епідеміологічних параметрів мікроклімату приміщень, виконання вимог безпеки та охорони навколишнього середовища, раціонального використання енергетичних ресурсів під час експлуатації.

1.2       Ці Норми застосовують при новому будівництві, реконструкції, термомодернізації, капітальному ремонті та технічному переоснащенні існуючих систем опалення та внутрішнього теплопостачання, вентиляції, повітряного опалення, кондиціонування та охолодження повітря у приміщеннях будівель і споруд різного призначення. Разом з цими Нормами слід також керуватися положеннями відповідних будівельних норм за типами будівель і споруд, якщо вони доповнюють або уточнюють та не погіршують вимоги цих будівельних норм.

1.3       Положення цих Норм не поширюються на системи:

- протидимного захисту при пожежі, вимоги до яких надано у ДБН В.2.5-56;

- опалення і внутрішнього теплопостачання, вентиляції, повітряного опалення, кондиціонування та охолодження повітря захисних споруд цивільної оборони; споруд, призначених для робіт з радіоактивними речовинами, джерелами іонізуючих випромінювань; об’єктів підземних гірничих робіт та приміщень, у яких виробляють, зберігають або застосовують вибухові речовини;

- спеціальних теплообмінних і пилоочисних установок та пристроїв для технологічного і електротехнічного обладнання; аспірації, пневмотранспорту та пилогазовидалення від технологічного обладнання і пилососних установок;

- пічного опалення на газоподібному або рідкому паливі.

6          ОПАЛЕННЯ ТА ВНУТРІШНЄ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

6.3       Системи опалення

6.3.3     Опалення загальних приміщень (вестибюль, хол, коридор, сходова клітка), а також загальних технічних приміщень із прокладеними у них водопровідними, каналізаційними та протипожежними системами допускається не передбачати:

- у житловому будинку, який обладнано квартирними системами теплопостачання, при забезпеченні температури внутрішнього повітря вище 0 °С, підтвердженої розрахунком за температури зовнішнього повітря найхолоднішої доби забезпеченістю 0,98 відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.1-27; за неможливості такого забезпечення слід убезпечувати замерзання води в зазначених трубопроводах, наприклад, шляхом їх місцевого електронагрівання;  …

6.6       Трубопроводи

6.6.13   У неопалюваних приміщеннях з температурою повітря 5 °С та нижче, визначеною розрахунком теплового балансу за зовнішньої температури найхолоднішої доби забезпеченістю 0,98 згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27 для району будівництва, потрібно застосовувати місцеві електричні обігрівачі трубопроводів (електричний нагрівальний кабель), що автоматично вмикаються при 5 °С і забезпечують незамерзання трубопроводів за вищезазначеної зовнішньої температури повітря.

Додаткові вимоги

ДНАОП 0.00-1.32-01. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (НПАОП 40.1-1.32-01)

1.         ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.      Галузь застосування

1.1.1.    Вимоги Правил поширюються на електрообладнання спеціальних електроустановок напругою до 10 кВ будинків та споруд, які будуються або реконструюються в Україні, а саме: електроустановки житлових, громадських, адміністративних та побутових будинків; будинків і споруд фізкультурно-оздоровчих, спортивних і культурно-видовищних, закладів дозвілля та культових; електроустановки у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах; електроустановки вантажопідіймальних машин (кранів), ліфтів; електрозварювальні установки та установки електричного кабельного обігрівання.

1.1.2.    Вимоги цих Правил поширюються на всі підприємства та організації незалежно від форм власності на засоби виробництва.

9.         УСТАНОВКИ ЕЛЕКТРИЧНОГО КАБЕЛЬНОГО ОБІГРІВАННЯ

9.1.      Галузь застосування

9.1.1.    Даний розділ поширюється на стаціонарні установки електричного кабельного обігрівання (далі — ЕКО) різного призначення напругою до 1000 В, у яких як елемент, що випромінює тепло, використовуються спеціальні електричні кабелі, розраховані на температуру нагрівання жили до +100° C.

Вимоги даного розділу поширюються на всі елементи установок ЕКО, призначених для: обігрівання приміщень різного призначення (крім складських приміщень категорії А, Б, В згідно з ОНТП-24), у випадках, коли нагрівальні кабелі розташовані в огороджувальних будівельних конструкціях; обігрівання з метою запобігання обмерзанню покрівель, сходів підземних переходів, відкритого і закритого ґрунту (відкриті і закриті спортивні споруди, вулиці, дороги, теплиці тощо).

9.1.2.    Вимоги даного розділу не поширюються на установки електричного обігрівання для технологічних потреб, за винятком теплиць та спортивних споруд.

9.1.3.    Установки електричного кабельного обігрівання та електротехнічне обладнання, яке в них використовується, крім вимог даного розділу, повинні відповідати вимогам розділів 1–5 даних Правил та розділам 1–6 ПУЭ.

9.3.      Загальні вимоги

9.3.1.    Живлення установок ЕКО слід виконувати від мережі напругою 380/220 В з системою заземлення TN-S або TN-C-S, розрахованою на навантаження від установок ЕКО як від струмоприймачів з постійно діючою номінальною потужністю.

9.3.2.    Розподільна мережа, апаратура керування і захисту установок ЕКО повинні мати тривало допустимий струм не менше 125% номінального струму навантаження.

9.3.3.    У групових мережах установок ЕКО струм фази не повинен перевищувати 30 А незалежно від кількості відгалужень.

9.3.4.    В установках ЕКО слід застосовувати терморегулятори для підтримки заданого температурного режиму. Температура на поверхні установок ЕКО не повинна перевищувати значень, які встановлені СНиП 2.04.05.

9.3.5.    У розподільних мережах установок ЕКО слід застосовувати три- і п’ятипровідні лінії.

9.3.6.    Для електроакумуляційного обігрівання підлог слід застосовувати дві робочі не залежні одна від одної установки ЕКО. Керування однією (базовою) з них повинно виконуватись автоматичними пристроями згідно з технічними умовами електропостачальної організації.

9.4.      Вибір та прокладання електронагрівальних елементів

9.4.1.  В установках ЕКО, як правило, потрібно застосовувати екрановані нагрівальні кабелі.

9.4.2.  В установках ЕКО, під час експлуатації яких кабельні нагрівальні секції можуть зазнавати значних механічних впливів, слід застосовувати броньовані нагрівальні кабелі або кабелі з підвищеною механічною міцністю.

9.4.3. У разі укладання кабельних нагрівальних секцій в бетон чи цементно-піщаний розчин слід застосовувати екранований та неекранований нагрівальні кабелі з потужністю тепловипромінювання відповідно не більше 50 Вт/м та 20 Вт/м.

9.4.4. При прокладанні нагрівальних кабельних секцій поміж дерев’яними будівельними конструкціями слід застосовувати секції з одножильним екранованим нагрівальним кабелем потужністю тепловипромінювання не більше 10 Вт/м.

9.4.5. Нагрівальний кабель, що прокладається відкрито на покрівлях, повинен бути стійкий до впливу прямих сонячних променів.

9.4.6. Нагрівальний кабель, що укладається в литий асфальт, повинен витримувати підвищену температуру навколишнього середовища +250° C на час його укладання.

9.4.7.    Забороняється на елементах покрівлі, де можливе скупчення листя дерев та іншого сміття, а прибирання сміття утруднене, застосовувати нагрівальний кабель постійної потужності. У цих випадках слід використовувати саморегулювальний кабель.

9.4.8.    Нагрівальні кабелі, що можуть зазнавати впливу агресивних середовищ, повинні мати відповідний захист.

9.4.9.    За всією довжиною нагрівальний кабель слід прокладати в середовищі, однорідному за своїми теплопровідними властивостями.

9.4.10. Забороняється під час прокладання кабельних нагрівальних секцій змінювати (скорочувати) довжину нагрівального кабеля.

9.4.11. Відстань між сусідніми трасами нагрівального кабеля в підлозі, стелі або стіні не повинна бути менше 25 мм між центрами.

9.4.12. Відстань від нагрівальних кабелів до установчої електроапаратури (розетки, вимикачі, освітлювальна апаратура) повинна бути не менше 200 мм.

9.4.13. У разі прокладання кабельних нагрівальних секцій в підлозі їх перехрещення з силовими кабелями та груповими мережами дозволяється за таких умов:

- силові кабелі прокладаються в трубах нижче нагрівальних на відстані не менше 50 мм;

- силові кабелі повинні вибиратися з урахуванням додаткового нагріву (температура навколишнього середовища +50° C).

9.4.14.  При прокладанні нагрівальних кабелів на стелях або в стінах вони не повинні перехрещуватися з силовими кабелями, що не належать до них.

9.4.15.  В установках ЕКО, призначених для обігрівання приміщень, кабельні нагрівальні секції слід, як правило, прокладати в межах одного приміщення. Допускається використовувати одну нагрівальну секцію для обігрівання не більше двох суміжних приміщень з однаковими умовами тепловіддачі. Під перегородкою, що розділяє приміщення, нагрівальний кабель може пройти не більше двох разів, і в цьому випадку повинен бути замурований цементно-піщаним розчином завтовшки не менше 20 мм.

9.4.16. У разі прокладання в приміщенні більше однієї кабельної нагрівальної секції нагрівальні кабелі кожної секції слід кріпити окремими елементами кріплення.

9.4.17. Забороняється прокладання нагрівальних кабелів через температурні шви.

9.4.18. У разі застосування установок ЕКО для обігрівання стелі всі елементи конструкції під несучим перекриттям повинні бути з неструмопровідних матеріалів, за винятком елементів для підвішування стелі, шурупів, болтів, скоб, затискачів тощо. Відстань між цими струмопровідними елементами і нагрівальними кабелями повинна бути не менше ніж 30 мм.

9.4.19. Електропроводка, що розташовується над підігріваною стелею, повинна мати відстань від стелі не менше ніж 50 мм, і її робочий режим слід розраховувати як режим при температурі повітря +50° C.

9.4.20. У разі укладання кабельних нагрівальних секцій в бетон з’єднувальні муфти і не менше ніж 100 мм монтажних кінців слід закладати в бетон або цемент тим самим способом, що й нагрівальний кабель.

9.4.21. Розподільні коробки для підведення живлення до нагрівальних секцій слід установлювати максимально наближено до нагрівальних кабелів.

9.4.22. У розподільній коробці слід розміщувати не менше ніж 150 мм вільної довжини монтажних кінців з маркуванням.

9.5. Захисні заходи безпеки

9.5.1.    Нагрівальний кабель не повинен створювати небезпеку займання навколишнього середовища. В умовах нормальної експлуатації нагрівальний кабель не повинен нагрівати предмети, які вироблені з горючих матеріалів, до температури вище +80° C. 

9.5.2.    Для захисту від пожежі слід застосовувати автоматичні обмежувач температури. Допускається не використовувати автоматичні обмежувачі температури в таких випадках: монтаж нагрівального кабеля виконано у вогнетривкому середовищі (наприклад, кабель, залитий бетоном); застосовується саморегулювальний нагрівальний кабель.

9.5.3.    В установках ЕКО слід застосовувати ПЗВ з номінальним диференціальним струмом спрацьовування не більше 30 мА. Допускається використовувати ПЗВ з номінальним диференціальним струмом спрацьовування до 100 мА, якщо натуральний диференціальний струм витоку нагрівальних секцій перевищує 10 мА (виняток — пункт 9.5.4.)

9.5.4.    Забороняється застосовувати ПЗВ з номінальним диференціальним струмом спрацьовування понад 30 мА в таких випадках: нагрівальні кабелі доступні дотику (наприклад, для обігрівання водостічних труб і жолобів); нагрівальні кабелі застосовуються для обігрівання приміщень житлових, громадських, сільськогосподарських будинків та споруд, приміщень з вибухо- пожежонебезпечними зонами; нагрівальні кабелі не мають металевої оболонки (екрана) або приєднані до електромережі через розетку з вилкою.

9.5.5.    З’єднання з електричною мережею з допомогою штепсельної вилки допускається тільки для саморегулювальних нагрівальних кабелів.

9.5.6.    Допускається застосовувати один ПЗВ на групу кабельних нагрівальних секцій (груповий ПЗВ). У таких випадках кожну кабельну нагрівальну секцію слід захищати окремим автоматичним вимикачем.

9.5.7.    Металеву оболонку (екран) нагрівальних кабелів слід приєднувати до захисного PE провідника розподільної мережі установок ЕКО з обох кінців з допомогою затискачів чи болта.

9.5.8.    У разі застосування нагрівального кабеля без металевої оболонки (екрана) над ним слід укладати рулонну металеву сітку з розміром чарунок 50 х 50 мм і приєднувати її до системи зрівнювання потенціалів.

9.5.9.    На всіх об’єктах, оснащених установками ЕКО, слід установлювати попереджувальні таблички так, щоб їх було добре видно.

Правила улаштування електроустановок ПУЕ 2017

РОЗДІЛ 1      ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА

Глава 1.7      Заземлення і захисні заходи від ураження електричним струмом

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.7.1    Ця глава Правил поширюється на електроустановки змінного і постійного струму, призначені для виробництва, перетворення, трансформації, передавання та розподілу електроенергії нового будівництва, а також на ті, які реконструюють або технічно переоснащують.

Вимоги цієї глави можуть також поширюватися на діючі електроустановки з метою підвищення їх електробезпеки.

Заходи від ураження електричним струмом в електроустановках напругою до 1 кВ будинків і споруд (житлових, адміністративно-побутових, громадських, цехових, тощо) регламентуються ДБН В.2.5-27-2006 «Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд», якщо вони не понижують рівня вимог щодо безпеки, наведених у цій главі.

ЗАЗЕМЛЮВАЧІ

1.7.116 Не допускається використовувати як природні заземлювачі діючі трубопроводи горючих рідин, горючих або вибухонебезпечних газів і сумішей. Не слід також використовувати як природні заземлювачі труби каналізації, опалення та водопроводу. Проте ці вимоги не виключають необхідності приєднання цих трубопроводів і труб в електроустановках напругою до 1 кВ до основної системи зрівнювання потенціалів. Не слід також використовувати як природні заземлювачі залізобетонні конструкції будівель і споруд з попередньо напруженою арматурою, проте це обмеження не поширюється на опори повітряних ліній електропередавання і опорні конструкції відкритих розподільних пристроїв.

Можливість використання природних заземлювачів за умовою густини струму, який протікає по них, необхідність зварювання арматурних стержнів залізобетонних фундаментів та інших будівельних конструкцій, приварювання анкерних болтів до арматурних стержнів залізобетонних фундаментів, а також можливість використання фундаментів у сильноагресивних середовищах мають визначатися за допомогою розрахунків.

1.7.133 Не допускається використовувати як захисні провідники такі провідні частини:

– труби газопостачання та інші трубопроводи горючих або вибухонебезпечних речовин і сумішей;

– труби водопостачання, каналізації та центрального опалення;

– несучі троси для тросової проводки;

– свинцеві оболонки кабелів і проводів (див. примітку);

– конструктивні частини, які можуть зазнавати механічного пошкодження в нормальних умовах експлуатації;

– металеві оболонки ізоляційних трубок і трубчастих проводів, металорукави тощо.

Примітка. Використання свинцевих оболонок кабелів як захисних провідників є можливим у разі, якщо воно буде обґрунтоване відповідними розрахунками.

РОЗДІЛ 2      ПЕРЕДАВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

Глава 2.1      Електропроводка

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

2.1.1    Ця глава Правил поширюється на електропроводку силових, освітлювальних і вторинних кіл напругою до 1 кВ змінного і 1,5 кВ постійного струму, яку прокладають всередині будівель і споруд, на зовнішніх їх стінах, на територіях підприємств, установ, закладів освіти та охорони здоров’я, мікрорайонів, дворів, присадибних ділянок, на будівельних майданчиках із застосуванням ізольованих установочних проводів всіх перерізів, а також силових кабелів з гумовою або пластмасовою ізоляцією в металевій, гумовій або пластмасовій оболонці з перерізом фазних жил, виконаних з міді, до 16 мм² (алюмінію – до 25 мм²). Кабелі більших перерізів прокладають відповідно до вимог глави 2.3 цих Правил.

Електропроводка, яку виконують неізольованими провідниками всередині споруд (будівель), має також відповідати вимогам, наведеним у главі 2.2 цих Правил, а поза ними – у главі 2.4 цих Правил. Електропроводку освітлювальної мережі влаштовують відповідно до вимог розділу 6 цих Правил.

Відгалуження від ПЛ до вводів (див. 2.1.3, 2.1.19), які виконують із застосуванням ізольованих проводів, треба споруджувати з дотриманням також вимог глави 2.4 цих Правил.

Додаткові вимоги до електропроводки наведено в главах 1.5 і 3.4 цих Правил.

У разі проектування електропроводки в житлових і висотних громадських будинках, адміністративних та побутових приміщеннях і будівлях підприємств, зазначених у ДБН В.2.2-28, та громадських будинках і спорудах, зазначених у додатку А до ДБН В.2.2-9, додатково слід керуватися ДБН В.2.5-23 та ДБН В.2.2-24.

ВИКОНАННЯ ЕЛЕКТРОПРОВОДКИ ВІДПОВІДНО ДО ЗОВНІШНІХ ВПЛИВІВ

2.1.23 Для захисту електропроводки від шкідливої дії тепла зовнішніх джерел використовують один або декілька таких способів:

– екранування джерела тепла;

– віддалення від джерела тепла;

– вибір елементів електропроводки з урахуванням можливого нагрівання від джерел тепла;

– локальне застосування теплоізоляційного матеріалу.

Тепло може передаватися від систем опалення та гарячого водопостачання, технологічного і електричного обладнання, світильників і опромінювачів, електроприладів, оброблюваних матеріалів, від сонячного випромінювання, навколишнього середовища тощо.

Исторический архив нормативных документов и технических книг

Часть материалов хранятся в архивах (*.rar, *.zip), а часть сканы книг, для вторых вам понадобится специальный софт для чтения файлов с расширением *.djvu например LizardTech DjVu Browser Plug-in 6.0 (который Вы можете скачать на www.lizardtech.com) или любой другой какой найдете.

В случае если ролики не запускаются, значит Вам необходимо обновить видео кодеки на вашем ПК. Например сборник кодеков: K-Lite Codec Pack. Он позволит Вам просмотреть большинства цифровых фильмов различных форматов. Версия не ниже 269f.

Для просмотра файлов *.pdf используйте Аdobe Reader не ниже 7.0

Настоящие Рекомендации разработаны Научно-методическим центром проблем электрозащитных устройств Московского энергетического института (технического университета) - НМЦ ПЭУ МЭИ.
Рекомендации могут быть использованы как практическое пособие при проектировании, монтаже, наладке и эксплуатации электроустановок жилых, производственных и общественных зданий с применением устройств защитного отключения (УЗО).

СИСТЕМА Снеготаяния АНТИОБЛЕДЕНЕНИЯ Кровли, Лотков, Труб, Ендов, водометов

СИСТЕМА СНЕГОТАЯНИЯ ступени Погрузочные  платформы

СИСТЕМА Снеготаяния АНТИОБЛЕДЕНЕНИЯ Кровли, Лотков, Труб, Ендов, водометов

СИСТЕМА СНЕГОТАЯНИЯ ступени Погрузочные  платформы

СИСТЕМА Снеготаяния АНТИОБЛЕДЕНЕНИЯ Кровли, Лотков, Труб, Ендов, водометов

СИСТЕМА СНЕГОТАЯНИЯ ступени Погрузочные  платформы

СИСТЕМА Снеготаяния АНТИОБЛЕДЕНЕНИЯ Кровли, Лотков, Труб, Ендов, водометов

СИСТЕМА СНЕГОТАЯНИЯ ступени Погрузочные  платформы

СИСТЕМА Снеготаяния АНТИОБЛЕДЕНЕНИЯ Кровли, Лотков, Труб, Ендов, водометов

СИСТЕМА СНЕГОТАЯНИЯ ступени Погрузочные  платформы

СИСТЕМА Снеготаяния АНТИОБЛЕДЕНЕНИЯ Кровли, Лотков, Труб, Ендов, водометов

СИСТЕМА СНЕГОТАЯНИЯ ступени Погрузочные  платформы

СИСТЕМА Снеготаяния АНТИОБЛЕДЕНЕНИЯ Кровли, Лотков, Труб, Ендов, водометов

СИСТЕМА СНЕГОТАЯНИЯ ступени Погрузочные  платформы

СИСТЕМА Снеготаяния АНТИОБЛЕДЕНЕНИЯ Кровли, Лотков, Труб, Ендов, водометов

СИСТЕМА СНЕГОТАЯНИЯ ступени Погрузочные  платформы