ООО "ЭТИН" Основано в 1996 г. ЭлектроТехнические Инновации Науки	WWW.OBOGREEM.COM.UA	Консультации. Экспертиза. Разработка ТЗ. Проектирование. Составление Смет. Комплектация. Монтаж. Обслуживание. Ремонт.
	с 10:00 до 16:00 / / +38 044 227 40 48 / +38 096 819 11 88
> > > > > > Перечень разнообразных проектов реализованных в Украине начиная С 2004 Года < < < < < <

Додатки

Аренда строительной техники. Экскаватор Землеройные работы, земляные работы

Аренда строительной техники. Самосвал Землеройные работы, земляные работы

Экскаватор ЭО Хундай + гидромолот Аренда строительной техники. Экскаватор Землеройные работы, земляные работы

Аренда строительной техники. Бульдозер Землеройные работы, земляные работы

Экскаватор ЭО-10011 «Драглайн» Шарбаба Шар-баба Аренда строительной техники. Экскаватор Землеройные работы, земляные работы

Аренда строительной техники. Экскаватор Doosan Землеройные работы, земляные работы

Аренда строительной техники. Автокран Землеройные работы, земляные работы

Экскаватор «Драглайн» глубина копания, 9,0 м. Аренда строительной техники. Экскаватор Землеройные работы, земляные работы

В Украине применение нагревательных кабелей для отопления, обогрева регламентировано действующими нормативами.

Обзор Законодательной и Нормативной Базы по этой ссылке >>>

Приведенные ниже рекомендации устарели, предлагаем использовать свежий

ДБН В.2.5-24:2012 Електрична кабельна система опалення >>>

Содержание

ДОДАТОК А Нормативні посилання

ДОДАТОК Б Терміни, їх визначення, умовні позначення

ДОДАТОК В Приклад вибору параметрів ЕКСО ПД

ДОДАТОК Г Приклад вибору параметрів ЕКСО ТА

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

Нормативні посилання

ГОСТІ 2. 1.005-88	ССБТ.Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.
ГОСТ 12.1.013-78	ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования.
ГОСТ 12.2.007.0-75	ССБТ. Изделия злектротехнические. Общие требования безопасности.
ГОСТ 10434-82	Соединения контактные электрические. Классификация. Общие технические требования.
ГОСТ 13109-97	Электрическая энергия. Совместимость технических средств электро-магнитная. НормьІ качества электрической энергии в системах электроснабжения общего назначения.
ГОСТ 14254-96	Степени защиты, обеспечиваемые оболочками (Код ІР).
ГОСТ 3033 1.1-95	Электроустановки зданий. Основные положения.
ГОСТ 3033 1.2-95	Электроустановки зданий. Часть 3. Основные характеристики.
ГОСТ 3033 1.3-95	Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Защита от поражений злектрическим током.
ГОСТ 3033 1.5-95	Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Защита от сверхтоков.
ГОСТ 3033 1.9-95	Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Применение мер защиты от сверхтоков.
ДСТУ 2339-94	Енергозбереження. Основні положення.
ДБН А.2.2-3-97	Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва.
ДБН В.1.1-7-2002	Пожежна безпека об'єктів будівництва.
ДБН В.2.2-1-95	Будинки і споруди. Будівлі і споруди для тваринництва.
ДБН В.2.2-2-95	Будинки і споруди. Теплиці і парники.
ДБН В.2.2-3-96	Будинки і споруди. Будинки та споруди навчальних закладів.
ДБН В.2.2-4-96	Будинки і споруди. Будинки і споруди дитячих дошкільних закладів.
ДБН В.2.2-9-99	Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення.
ДБН В.2.2-10-2001	Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я.

ДБН 79-92	Житлові будинки для індивідуальних забудовників України.
СНиП 2.01.01-82	Строительная климатология и геофизика.
СНиП 2.03.13-88	Полы.
СНиП II-3-79**	Строительная теплотехника. Изд. 1986 г.
СНиП 2.04.05-91	Отопление, вентиляция и кондиционирование.
СНиП 2.08.01-89	Жилые здания.
СНиП 2.09.04-87	Административные и бытовые здания.
ДСН 3.3.6.042-99	Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.
ДСНІП 239-96	Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань.
ДНАОП 0.00-1.32-01	Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.
НАПБА.01.001-95	Правила пожежної безпеки в Україні.
ПУЕ	Правила устройства злектроустановок. 6-е издание. Переработанное и дополненное. Изд. 1986г.

ДОДАТОК Б

(обов'язковий)

Терміни, їх визначення, умовні позначення

Таблиця Б. 1 - Терміни та їх визначення

Терміни	Позначення	Характеристика	Одиниця виміру
1 Загальні поняття
1.1 Загальна площа підлоги	f_l	Площа підлоги, яка обмежена внутрішньою поверхнею огороджувальних конструкцій приміщення (згідно з ДБН В.2.2-9)	м²
1.2 Корисна площа підлоги	^Ff	Площа підлоги основних приміщень (згідно з СНІП 2.08.01)	_М2
1.3 Площа гріючої підлоги	F_hl	Площа підлоги, на яку укладають нагрівальний кабель	м²
1.4 Зона найбільшого охолодження приміщення	F_h	Смуга підлоги вздовж зовнішніх огороджувальних конструкцій приміщення завширшки не більше 1 м	м²
1.5 Розрахунковий період ЕКСО ТА	d	Час, на який розраховано акумуляційне опалення приміщення нагрітою підлогою	год
1.6 Робоча зона приміщення	-	Простір над рівнем підлоги заввишки 2 м при виконанні роботи стоячи або 1,5 м при виконанні роботи сидячи	-
1.7 Місце постійного перебування людей	-	Місце, де люди перебувають більше ніж 2 год безперервно	-
1.8 Місце тимчасового перебування людей	-	Місце, де люди перебувають менше ніж 2 год за зміну або менше ніж 50 % робочого часу	-
1.9 Основна система опалення	-	Система опалення приміщення, яка має установку постійного забезпечення теплотою приміщення в опалювальний період	-
1.10 Додаткова система опалення	-	Система опалення приміщення, яка має установку періодичного забезпечення теплотою приміщення і створення в ньому разом з основною системою опалення комфортних умов для людей, а в сільськогосподарських будівлях та спорудах - для тварин та ін.	-

Продовження таблиці Б. 1

Терміни	Позначення		Характеристика	Одиниця виміру
1.11 Система розподіленого електрообігрівання	-		Сукупність функціонально зв'язаних між собою електронагрівальних секцій різного типу, електроустановчих виробів загального призначення, кабельних ліній і електропроводок для зовнішніх з'єднань електронагрівальних елементів з шафою керування або блоком живлення, а також механічних кріпильних та захисних елементів	-
1.12 Акумуляційний шар	-		Шар однорідного матеріалу в будівельній конструкції, призначений для накопичення та подальшої віддачі теплоти повітрю приміщення	-
1.13 Лицьовий шар (або покриття)	-		Верхній шар підлоги, який безпосередньо піддається експлуатаційним впливам	-
1.14 Прошарок	-		Проміжний шар підлоги, який зв'язує покриття з нижнім шаром підлоги	-
1.15 Гідроізолювальний шар	-		Шар, який перешкоджає прониканню через підлогу стічних та ґрунтових вод	-
1.16 Стяжка (основа під покриття)	-		Шар підлоги для вирівнювання поверхні нижчого шару	-
1.17 Підстилаючий шар	-		Шар підлоги, що розподіляє навантаження на основу	-
2 Електротехнічні поняття
2.1 Кабельна електронагрівальна секція	-		Електронагрівальна секція, в якій як розподілений нагрівальний елемент використовують одно-або багатожильний нагрівальний кабель	-
2.2 Нагрівальний кабель	-		Кабельний виріб, призначений для перетворення електричної енергії в теплову з метою опалення	-
2.3 Номінальна питома потужність електронагрівальної секції		P_n	Потужність для визначення у розрахунках питомого лінійного або поверхневого тепловиділення	Вт/м Вт/м²

Продовження таблиці Б. 1

Терміни	Позначення		Характеристика	Одиниця виміру
2.4 Нормована теплова потужність електронагрівальної секції		-	Потужність, яка виділяється електронагрівальною секцією в заданих температурних умовах	Вт
2.5 Встановлена потужність електронагрівальної секції		-	Максимальна потужність, яка виділяється електронагрівальною секцією в заданому діапазоні умов експлуатації	Вт
2.6 Робоча напруга електронагрівальної секції		-	Номінальна ефективна напруга, за якої передбачена експлуатація електронагрівальної секції	В
2.7 Робоча температура електронагрівальної секції		-	Максимально допустима температура електронагрівальної секції під робочою напругою, що діє на ізоляцію електронагрівальних елементів	°С
2.8 Максимальна температура електронагрівальної секції		-	Температура, встановлена для електронагрівальної секції, і обумовлена властивостями матеріалів, з яких вона виготовлена	°С
2.9 Номінальний робочий опір жили		-	Опір постійному струму жили нагрівального кабелю завдовжки 1 м у холодному стані (при температурі 20 °С)	Ом
2.10 Живильний кабель і (провід)		-	Кабель (провід), який з'єднує нагрівальну секцію з електричною мережею живлення	-
2.11 З'єднувальна муфта		-	Елемент нагрівальної секції, який електричко і механічно з'єднує нагрівальний кабель з живильним кабелем (проводом) або нагрівальні кабелі між собою та забезпечує герметизацію і механічний захист місця з'єднання
2.12 Кінцева муфта		-	Елемент нагрівальної секції, який електричне і механічно з'єднує різнорідні жили нагрівального кабелю та забезпечує герметизацію і механічний захист місця з'єднання	-
2.13 Терморегулятор		-	Термочутливий керуючий пристрій системи керування нагрівальною секцією з циклічною дією, призначений для підтримання заданого споживачем теплового режиму в приміщенні	Ом

Продовження таблиці Б. 1

Терміни	Позначення	Характеристика	Одиниця виміру
2.14 Датчик температури	-	Вхідна частина приладу керування нагрівальною секцією, яка фіксує температуру підлоги або повітря у приміщенні і передає її електричним сигналом, що відповідає цій температурі, до терморегулятора	⁰С
2.15 Крок укладання нагрівального кабелю	-	Відстань (в осях) між паралельними суміжними частинами нагрівального кабелю, який укладають у вигляді "змійовика"	см
3 Теплотехнічні поняття
3.1 Теплостійкість огороджувальної конструкції	-	Властивість огороджувальної конструкції змінювати температуру внутрішньої поверхні під впливом коливання температури зовнішнього повітря або температури в приміщенні
3.2 Тепловий режим приміщення	-	Сукупність чинників і процесів, які формують тепловий внутрішній мікроклімат приміщення в процесі експлуатації	"
3.3 Потік теплоти	Q	Кількість теплоти, що проходить крізь конструкцію за одиницю часу	Вт
3.4 Питомий потік теплоти	q	Кількість теплоти, що проходить крізь поверхню огороджувальної конструкції, віднесена до одиниці площі	Вт/м²
3.5 Розрахункове тепловиділення нагрівальної секції	Q^req_ht	Розрахункова величина, яка визначає кількість лінійного або поверхневого тепловиділення нагрівальної секції	Вт/м Вт/м²
3.6 Теплопровідність	-	Властивість матеріалу конструкції переносити теплоту під дією різниці (градієнта) температур на його поверхні
3.7 Коефіцієнт теплопровідності матеріалу	λ	Величина, що кількісно дорівнює щільності потоку теплоти, який проходить в ізотермічних умовах крізь шар матеріалу завтовшки 1 м за різниці температур в один градус Цельсія	Вт/(м²∙ °С)

Продовження таблиці Б. 1

Терміни	Позначення		Характеристика	Одиниця виміру
3.8 Термічний опір шарів огороджувальної конструкції		R	Обернена величина поверхневої щільності потоку теплоти, що проходить крізь шар матеріалу огороджувальної конструкції за різниці температур на його поверхні в один градус Цельсія	(м²∙°С)/Вт
3.9 Коефіцієнт теплозасвоєння огороджувальної конструкції		Y	Відношення величини амплітуди гармонійних коливань щільності потоку теплоти через нерівномірність віддачі теплоти системою опалення до величини амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні зовнішньої огорожі	Вт/(м²∙°С)
3.10 Коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу		s	Величина, яка відображає властивість матеріалу сприймати теплоту при коливанні температури на його поверхні	Вт/(м²∙°С)
3.11 Теплова інерція огороджувальної конструкції		D	Величина, що чисельно дорівнює сумі добутків термічних опорів окремих шарів огороджувальної конструкції на коефіцієнти теплозасвоєння матеріалу цих шарів	-
3.12 Коефіцієнт тепловіддачі (теплообміну, теплосприй-няття) огороджувальної конструкції		α	Величина, що чисельно дорівнює тепловому потоку між поверхнею конструкції і навколишнім середовищем	Вт/(м² ∙⁰С)
3.13 Приведений коефіцієнт теплопередачі огороджувальної конструкції		k^r	Середньозважений коефіцієнт теплопередачі теплотехнічне неоднорідної огороджувальної конструкції	Вт/(м² ∙⁰С)
3.14 Середньодобова температура внутрішнього повітря приміщення		t^v	Середньодобова температура, яка визначається з урахуванням комфортних умов чи технологічних вимог до виробничих процесів	⁰С

Умовні позначення основних індексів:

b - база, основа

с - додаток

d - година, доба

h - теплота

ht - опалення, тепловтрати приміщення

i - цілочисельний перелік

max - максимальне значення

n - нормативне значення

r - зведене значення

req - потрібне значення

si - внутрішнє середовище

sе - зовнішнє середовище

v -середньодобове значення
1, 2, 3 - порядкова нумерація символу

Δ - перепад, надмірність температури

υ - вентиляція

ДОДАТОК В

(рекомендований)

Приклад вибору параметрів ЕКСО ПД

В.1 Вихідні дані

Нагрівальна секція укладається в підлогу приміщення площею 16,0 м², розташованого на першому поверсі будинку. Ескіз плану підлоги з укладеною нагрівальною секцією наведено на рисунку В.1. Розріз підлоги з укладеною нагрівальною секцією наведено на рисунку В.2.

Рисунок В.1 - Ескіз плану укладанння нагрівальної секції в підлозі

Рисунок В.2 - Приклад розрізу підлоги з укладеною нагрівальною секцією

S_ht- крок укладання нагрівального кабелю;

d_k - діаметр нагрівального кабелю

Рисунок В.1 - Ескіз плану укладанння нагрівальної секції в підлозі

1 - стіна; 2 - лицьове покриття; 3 - підоснова;4 - датчик температури; 5 - стяжка; 6 – нагрівальнийкабель; 7 - монтажна стрічка; 8 - теплоізоляція;9 - плита міжповерхового перекриття;10 - торцева теплоізоляція

Рисунок В.2 - Приклад розрізу підлоги з укладеною нагрівальною секцією

Шари, розташовані вище нагрівального кабелю:

- цементно-піщана стяжка:

товщина m_si₁ 0,03 м;

коефіцієнт теплопровідності λ_si₁ 0,93 Вт/( м² ∙ ⁰С);

- клеюча мастика:

товщина m_si₂0,001 м;

коефіцієнт теплопровідності λ_si₂ 0,17 Вт/( м² ∙ ⁰С);

- підоснова:

товщина m_si₃ 0,003 м;

коефіцієнт теплопровідності λ_si₃ 0,047 Вт/( м² ∙ ⁰С);

- лицьове покриття:

товщина m_si₄ 0,003 м;

коефіцієнт теплопровідності λ_si₄ 0,33 Вт/( м² ∙ ⁰С).

Шари, розташовані нижче нагрівального кабелю:

- цементно-піщана стяжка:

товщина m_se₁ 0,01 м;

коефіцієнт теплопровідності λ_se₁ 0,93 Вт/( м² ∙ ⁰С);

- теплоізоляція:

товщина m_se₂ 0,05 м;

коефіцієнт теплопровідності λ_se₂ 0,041 Вт/( м² ∙ ⁰С);

- плита міжповерхового перекриття:
товщина m_se₃ 0,25 м;
коефіцієнт теплопровідності λ_se₃ 1,74 Вт/( м² ∙ ⁰С).

Розрахункова втрата теплоти в приміщенні Q^v_ht = 1170 Вт.

В.2 Порядок розрахунків

В.2.1 Визначимо загальний термічний опір шарів підлоги, що розташовані вище нагрівального кабелю за 3.3

R_si= m_si₁ / λ_si₁+ m_si2/ λ_si2 + m_si3/ λ_si3+ m_si4/ λ_si4+1/ α_si=

=0,03 / 0,93+0,001 / 0,17+0,003 / 0,047+0,003 / 0,33+1 / 9,9 =0,212 (м² ∙ ⁰С)/Вт

В.2.2 Визначимо загальний термічний опір шарів підлоги, що розташовані нижче нагрівального кабелю за 3.3

R_se= m_se₁ / λ_se₁+ m_se2/ λ_se2+ m_se3/ λ_se3+1/ α_se=

= 0,01 / 0,93+0,05 / 0,041+0,25 /1,74 +1/23,26 = 1,418 (м² ∙ ⁰С)/Вт.

В.2.3 Визначимо теплову потужність нагрівальної секції за (3.1)

Q^req_ht = Q^v_ht ∙ (R_si + R_se ) / R_se =1170 (0,212+1,418) /1,418 = 1345 Вт.

В.2.4 Визначимо електричну потужність нагрівальної секції за (3.2)

P^req_ht=k_z ∙ Q^req_ht=1,3 ∙ 1345=1748 Вт.

В.2.5 Довжину нагрівального кабелю визначаємо за (3.3)

L_k = P^req_ht I Р_n = 1748/18 = 97 м .

В.2.6 Вибираємо нагрівальну секцію потужністю P^req_ht = 1900 Вт з такими параметрами: довжина нагрівального кабелю L_k = 105 м, зовнішній діаметр кабелю d_k = 0,008 м, допустима кратність радіуса внутрішньої кривої вигину нагрівального кабелю до його зовнішнього діаметра K_rd≥6.

В.2.7 Крок укладання кабелю визначаємо за формулою (3.4)

S_ht=100 ∙ F_ht/ L_k = 100 ∙ 16,0 / 105 = 0,15 м.

В.2.8 Перевірка на допустиму кратність радіуса г внутрішньої кривої вигину нагрівального кабелю виконується за формулою (3.5),

де K_r=8,9>K_rd =6;

K_r=r / 2 ∙ d_k= (S_ht -0,008)/2 ∙ d_k= (0,15 -0,008)/ 2 ∙ 0,008 = 8,9 .

ДОДАТОК Г

(рекомендований)

Приклад вибору параметрів ЕКСО ТА

Г.1 Вихідні дані

Будинок розміщений у м. Києві. Приміщення розташоване на 12 поверсі і є торцевою житловою секцією з однією зовнішньою стіною з вікном і трьома внутрішніми перегородками.

Геометричні розміри приміщення і вікон наведені у таблиці Г.1.

Таблиця Г.1

Найменування об’єкта

Індекс

Ширина,

b , м

Довжина,

а, м

Висота,

h, м

Площа,

F, м²

Приміщення

Вікно

Допустима амплітуда коливань внутрішнього повітря у приміщенні A_ht = 2,5 ⁰С

Розрахункова температура зовнішнього повітря t_se = -22 ⁰С

Середня температура опалювального періоду t^v_se = -1,1 ⁰С

Середня температура внутрішнього повітря приміщення t^v = 18 ⁰С

Середня нормована температура поверхні підлоги за час використання приміщення

τ^v = 28 ⁰С

Контрольний показник питомого теплового потоку q*_hn= 57 Вт/( м² ∙ ⁰С)

Коефіцієнти тепловіддачі:

внутрішніх поверхонь стін, підлог α_si= 9,9 Вт/( м² ∙ ⁰С)
зовнішніх поверхонь α_se= 23,26 Вт/( м² ∙ ⁰С)

Нормативне значення опору теплопередачі вікон R_f = 0,5 (м² ∙ ⁰С)/Вт

Тривалість пільгового часу z_b = 7 год

Коефіцієнт циклічності k_b = 0,292

Розглянемо два варіанти виконання огороджувальних конструкцій будинку.

Перший варіант. Зовнішні стіни виконують цегляними (2,5 цеглини) і опоряджують керамічною плиткою з фасадної частини та штукатуркою всередині. Внутрішні перегородки виконують з цегли.

Другий варіант. З фасадної частини виконують утеплення у вигляді спеціальної конструкції з повітряним прошарком і зовнішнім утеплювачем. Використовують поквартирні теплоутилізатори з електронагрівачем, який дозволяє зменшити втрати теплоти на 30-50 %.

Г.2 Порядок розрахунків

Г.2.1 У таблиці Г.2 наведені розрахунки втрат теплоти за першим та другим варіантами при t_se = -22 °С, виконані згідно з додатком 12* до СНІП 2.04.05, та перевірка вимоги щодо непере-вищення контрольних показників питомого потоку теплоти, яку визначають за додатком 25 до СНіП 2.04.05.

Таблиця Г.2

Складові розрахунків		Позначення	Числовое значення за вариантом, Вт		Розрахункова формула
Складові розрахунків		Позначення	1-й	2-й	Розрахункова формула
Тепловтрати, Вт	крізь стіни	Q_si	206,1	75,8	Відповідно СНіП 2.04.05
	крізь вікна	Q_F	243,2	243,2	Відповідно СНіП 2.04.05
	крізь стіни і вікна	-	449,3	319,0	-
	на вентиляцію	Q_υ	485,3	242,6	Відповідно СНіП 2.04.05
	крізь стіни, вікна і на вентиляцію	Q^v_ht	934,6	561,6	Q^v_ht = Q_si+ Q_F + Q_υ
Розрахунковий питомий потік теплоти, Вт/м²		q^req_h	77,8	46,8	за формулою (4.1)
Перевірка на вимогу неперевищення контрольных показників, Вт/м²		q_hn≥ q^req_h*	57<77,8	57>46,8	за формулою (4.3)

Г.2.2 Висновки за енергоефективністю варіантів:

1-й варіант не відповідає контрольним показникам;
2-й варіант відповідає контрольним показникам.

Приймаємо для подальшого розгляду другий варіант.

Г.2.3 За формулою (4.4) визначаємо допустимий питомий потік теплоти від підлоги

q^max_h = α_si ∙ (τ^v – t^v) = 9,9 ∙ (28 -18) = 99 Вт/м²,

що забезпечує опалення приміщення згідно з 4.5.6

q*_hn= 46,8 < q^max_h = 99 Вт/м².

Г.2.4 Визначимо розрахункову амплітуду коливань повітря у приміщенні.

Г.2.4.1 Для зовнішніх стін прошарок різких коливань температури встановлюється у двох перших прошарках, тобто його межа знаходиться у другому прошарку і коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні зовнішніх стін розраховуємо за формулою (4.14). Результати розрахунків наведені у таблиці Г.3.

Г.2.4.2 У середині внутрішніх перегородок (симетричних огорож) приймаємо s = 0. Тоді Y визначаємо за (4.13), (4.14). Результати розрахунків коефіцієнтів теплозасвоєння зовнішньої поверхні внутрішніх перегородок наведені у таблиці Г.4.

Таблиця Г.3 - Зовнішні стіни загальною площею 5 м²

№	Матеріал прошарку	Розрахункові величини							Формула
№	Матеріал прошарку	δ, м	λ, Вт/(м²∙ ⁰С)	s, Вт/( м²∙ ⁰С)	R, Вт/( м²∙ ⁰С)	*D_i=R_i∙s_i*	∑D_i=∑R_i∙s_i (у порядку зростання )	Y, Вт/( м²∙ ⁰С)	Формула
1	Штукатурка	0,0015	0,76	11,09	0,02	0,22	0,22	10,46	Y₁=(R₁∙s²₁+s₂)/(1+R₁∙s₂)
2	Цегла (2,5 цеглини)	0,640	0,81	10,12	0,80	8,12	8,34
3	Повітряний шар	0,008	0,03	0	0,25	0	8,34
4	Пінополістирол (ППС)	0,064	0,04	0,82	1,59	1,30	9,64
5	Плитка керамічна	0,007	0,81	9,86	0,01	0,09	9,73
	Всього	0,734			2,67

Таблиця Г.4 - Перегородки загальною площею 33 м²

№	Матеріал шару	Розрахункові величини							Формула
№	Матеріал шару	δ, м	λ, Вт/(м²∙ ⁰С)	s, Вт/( м²∙ ⁰С)	R, Вт/( м²∙ ⁰С)	*D_i=R_i∙s_i*	∑D_i=∑R_i∙s_i (у порядку зростання)	Y, Вт/( м²∙ ⁰С)	Формула
1	Штукатурка	0,02	0,76	11,20	0,03	0,33	0,33	13,48	Y₁=(R₁∙s²₁+ Y₂)/(1+R₁∙ Y₂)
2	Цегла (0,5 цеглини)	0,12	0,81	10,12	0,16	1,62	1,95	16,39	Y₁=(R₂∙s²₂+s_2а)/(1+R₂∙s_2а)
2а	Умовна середина міжповерхового перекриття	0		0		0
3	Штукатурка	0,02	0,76	11,10	0,03	0,33	2,28
	Всього				0,22

Г.2.4.3 Для вікон теплозасвоєння приблизно дорівнює нулю, а величину коефіцієнта тепло-поглинання слід прийняти за формулою, наведеною у СНіП ІІ-3

B_F =1/(1,08∙R_F) =1/(1,08∙0,5) = 0,018 Вт/( м² ∙ ⁰С).

Г.2.4.4 При розрахунках підлоги і стелі принциповим є те, що ці огороджувальні конструкції несиметричні і серединою вважається половина теплової інерції 0,5D всієї огороджувальної конструкції (s = 0).

Г.2.4.5 Для подальших розрахунків приймаємо товщину акумуляційного шару т_ь = 0,1 м (рисунок 4.1).

Г.2.4.6 Визначаємо коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні підлоги як міжповерхового перекриття.

Результати проміжних розрахунків наведені у таблиці Г.5.

Таблиця Г.5 - Підлога як міжповерхове перекриття загальною площею 12м² (проміжні розрахунки)

№	Матеріал шару	Расчетные величины
№	Матеріал шару	δ, м	λ, Вт/(м²∙ ⁰С)	s, Вт/( м²∙ ⁰С)	R, Вт/( м²∙ ⁰С)	*D_i=R_i∙s_i*	∑D_i=∑R_i∙s_i (у порядку зростання)
1	Лицьове покриття	0,002	0,33	7,52	0,006	0,045	0,045
2	Підоснова	0,004	0,05	0,92	0,085	0,078	0,123
3	Клеюча мастика	0,001	0,17	4,56	0,006	0,027	0,150
4	Акумуляційний шар	0,100	1,74	11,09	0,058	0,640	0,790
5	Стяжка (цементно-піщана)	0,030	0,93	11,09	0,032	0,350	1,140
6	ППС	0,030	0,04	0,82	0,730	0,600	1,740
7	Плита перекриття	0,140	1,74	16,77	0,080	1,350	3,080

Г.2.4.7 Оскільки половина суми величин теплових інерцій міжповерхового перекриття дорівнює 0,5D = 0,5 ∙ 3,08 = 1,54, то умовна середина перекриття (s = 0) знаходиться у шарі ППС. Ця умовна середина перекриття віддалена від межі акумуляційного і теплоізоляційного шарів на величину D = 0,40 з термічним опором R = 0,49 (м² ∙ ⁰С)/Вт, тобто на відстань 0,020 м (таблиця Г.6, п.6а).

Г.2.4.8 Коефіцієнти теплозасвоєння підлоги як міжповерхового (внутрішнього) перекриття з врахуванням s = 0 в умовній середині перекриття наведені у таблиці Г.6.

Таблиця Г.6 - Підлога як міжповерхове перекриття загальною площею 12 м²(остаточні розрахунки)

№	Материал слоя	Розрахункові величини							Формула
№	Материал слоя	δ, м	λ, Вт/(м²∙ ⁰С)	s, Вт/( м²∙ ⁰С)	R, Вт/( м²∙ ⁰С)	*D_i=R_i∙s_i*	∑D_i=∑R_i∙s_i (у порядку зростання )	Y, Вт/( м²∙ ⁰С)	Формула
1	Лицьове покриття	0,002	0,330	7,52	0,006	0,045	0,045	5,34	Y₁=(R₁∙s²₁+ Y₂)/(1+R₁∙ Y₂)
2	Підоснова	0,004	0,047	0,92	0,085	0,078	0,123	5,17	Y₂=(R₂∙s²₂+ Y₃)/(1+R₂∙Y₃)
3	Клеюча мастика	0,001	0,170	4,56	0,006	0,027	0,150	8,76	Y₃=(R₃∙s²₃+ Y₄)/(1+R₃∙Y₄)
4	Акумуляційний шар	0,100	1,740	11,09	0,058	0,640	0,790	9,11	Y₄=(R₄∙s²₄+ Y₅)/(1+R₄∙Y₅)
5	Стяжка (цементно-пещана)	0,030	0,930	11,09	0,032	0,350	0,140	4,20	Y₅=(R₅∙s²₅+ Y₆)/(1+R₅∙Y₆)
6а	ППС (шар 1)	0,020	0,041	0,82	0,490	0,400	1,540	0,33	Y₆=(R₆∙s²₆+ s_6б)/(1+R₆∙ s_6б)
6б	Умовна середина міжповерхового перекриття	0		0		0	0
6в	ППС (шар 2)	0,010	0,041	0,82	0,240	0,200	1,740
7	Плита перекриття	0,140	1,740	16,77	0,080	1,350	3,090

Г.2.4.9 Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні стелі як міжповерхового перекриття слід розраховувати аналогічно. При цьому порядок шарів зворотний: внутрішній шар стелі відтворює зовнішню поверхню плити перекриття.

Г.2.4.10 Визначаємо положення шару різких коливань температури у стелі.

Розраховуємо показники теплової інерції за формулою (4.9), починаючи з зовнішнього шару, доки сума показників теплової інерції не стане більше одиниці. Хід розрахунку наведений у таблиці Г.7.

Таблиця Г.7 - Стеля як міжповерхове перекриття загальною площею 12 м² (проміжні розрахунки)

№	Матеріал шару	Розрахункові величини
№	Матеріал шару	δ, м	λ, Вт/(м²∙ ⁰С)	s, Вт/( м²∙ ⁰С)	R, Вт/( м²∙ ⁰С)	*D_i=R_i∙s_i*	∑D_i=∑R_i∙s_i (у порядку зростання)
1	Плита перекриття	0,140	1,74	16,77	0,080	1,350	1,35
2	ППС	0,030	0,04	0,82	0,730	0,600	1,95
3	Стяжка (цементно-пещана)	0,030	0,93	4,56	0,032	0,350	2,30
4	Акумуляційний шар	0,100	1,74	11,09	0,058	0,640	2,94
5	Клеюча мастика	0,001	0,17	11,09	0,006	0,027	2,97
6	Підоснова	0,004	0,05	0,92	0,085	0,078	3,05
7	Лицьове покриття (ковролін)	0,002	0,33	7,52	0,006	0,045	3,09

Г.2.4.11 Оскільки половина суми величин теплових інерцій міжповерхового перекриття дорівнює 0,5 ∙ D = 3,09 ∙ 0,5 = 1,54, то умовна середина перекриття (s = 0) знаходиться у шарі теплоізоляції (ППС). Ця умовна середина перекриття віддалена від межі плити перекриття і теплоізоляційного шару на величину D = 0,18 з термічним опором R = 0,22 (м² ∙ ⁰С)/Вт, тобто на відстань 0,009 м (таблиця Г.8, п. 2а).

Г.2.4.12 Коефіцієнт теплозасвоєння стелі як міжповерхового (внутрішнього) перекриття з врахуванням .у = 0 наведений у таблиці Г.8.

Таблиця Г.8 - Стеля або підлога міжповерхового перекриття загальною площею 12 м²

№	Матеріал шару	Розрахункові величини							Формула
№	Матеріал шару	δ, м	λ, Вт/(м²∙ ⁰С)	s, Вт/( м²∙ ⁰С)	R, Вт/( м²∙ ⁰С)	*D_i=R_i∙s_i*	∑D_i=∑R_i∙s_i (у порядку зростання )	Y, Вт/( м²∙ ⁰С)	Формула
1	Лицьове покриття	0,140	1,740	16,77	0,08	1,35	1,35	21,88	Y₁=(R₁∙s²₁+ Y₂)/(1+R₁∙ Y₂)
2а	ППС (шар 1)	0,009	0,041	0,82	0,22	0,18	1,53	0,82	Y₁=(R₂∙s²_2а+s_2б)/(1+R₂∙s_2б)
2б	Умовна середина міждповерхового перекриття	0		0			0
2в	ППС (шар 2)	0,021	0,041	0,82	0,51	0,42	3,04

Г.2.5 Виконаємо розрахунок суми добутків коефіцієнтів теплопоглинання поверхні кожної i-Ї огороджувальної конструкції на її площу. Коефіцієнт теплопоглинання B_i визначаємо за СНіП ІІ-3. Одержані дані наведені у таблиці Г.9.

Таблиця Г.9 - Розрахунок складових ∑ F_i ∙ B_i

№	Елементи огорожувальної конструкції	Y_i, Вт/(м²∙ ⁰С)	B_i, Вт/( м²∙ ⁰С)	F_i, м²	*F_i∙B_i* Вт/⁰С
1	Зовнішні стіни	10,46	5,10	5	25,50
2	Перегородки	13,48	4,48	33	147,84
3	Вікна		1,85	4	7,41
4	Підлога	5,34	2,88	12	34,56
5	Стеля	21,88	6,22	12	74,64
∑ F_i ∙ B_i=289,95

Г.2.6 Коефіцієнт нерівномірності тепловіддачі теплоакумулюючої підлоги як опалювального приладу слід визначати за рисунком 4.1, виходячи із прийнятої товщини акумуляційного шару т_ь = 0,1 мі значення k_b = 0,292 (на рисунку позначено стрілкою). Тоді коефіцієнт нерівномірності віддачі теплоти гріючою підлогою дорівнює М =1,3.

Г.2.7 Розрахункову амплітуду коливань температури внутрішнього повітря у приміщенні визначаємо за (4.8)

A^req_ht = (0,7 ∙ М ∙ Q^req_ht)/ (∑ F_i ∙ B_i) = (0,7 ∙ 1,3 ∙ 730) / 289,95 = 2,3 ⁰С,

де Q^req_ht =1,3 ∙ 561,6 =730 Вт.

Одержана величина амплітуди коливань температури внутрішнього повітря менша ніж норма, що вказана у 2.4,

A^req_ht = 2,3< A_ht= 2,5 ⁰С.

Таким чином, приміщення за другим варіантом відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Г.2.8 Розрахункова електрична потужність ЕКСО ТА за (4.15) дорівнює

P^req_htb =24 ∙ Q^req_htb /z_b =24 ∙ 730 / 7 =2503 Вт,

де z_b = 7 - період накопичення теплоти в акумуляційному шарі, год.

Г.2.9 Враховуючи (4.12), розрахункова електрична потужність догрівачів за (4.16) дорівнює

P^req_ht_с =24 ∙ Q^req_ht_с /z_с =24 ∙ 140,4 / 4 =842,4 Вт

де Q^req_htс = 0,25 Q^v_ht = 0,25 ∙ 561,6 =140,4 Вт,

z_c = 4 - період роботи догрівачів за добу, год.

Все выше приведенные материалы взяты из общедоступных источников. Если вы обнаружили опечатки или неточности, пожалуйста, уведомьте администрацию.
Отправить сообщение для: obogreem@obogreem.com.ua с вопросами и замечаниями об этом веб-узле.
© 2006 [*] [*] Создан 01.06.06 Дата изменения: 10.06.2021