Додатки
| |
(обов'язковий)
ГОСТІ 2. 1.005-88 | ССБТ.Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. |
ГОСТ 12.1.013-78 | ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования. |
ГОСТ 12.2.007.0-75 | ССБТ. Изделия злектротехнические. Общие требования безопасности. |
ГОСТ 10434-82 | Соединения контактные электрические. Классификация. Общие технические требования. |
ГОСТ 13109-97 | Электрическая энергия. Совместимость технических средств электро-магнитная. НормьІ качества электрической энергии в системах электроснабжения общего назначения. |
ГОСТ 14254-96 | Степени защиты, обеспечиваемые оболочками (Код ІР). |
ГОСТ 3033 1.1-95 | Электроустановки зданий. Основные положения. |
ГОСТ 3033 1.2-95 | Электроустановки зданий. Часть 3. Основные характеристики. |
ГОСТ 3033 1.3-95 | Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Защита от поражений злектрическим током. |
ГОСТ 3033 1.5-95 | Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Защита от сверхтоков. |
ГОСТ 3033 1.9-95 | Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Применение мер защиты от сверхтоков. |
ДСТУ 2339-94 | Енергозбереження. Основні положення. |
ДБН А.2.2-3-97 | Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва. |
ДБН В.1.1-7-2002 | Пожежна безпека об'єктів будівництва. |
ДБН В.2.2-1-95 | Будинки і споруди. Будівлі і споруди для тваринництва. |
ДБН В.2.2-2-95 | Будинки і споруди. Теплиці і парники. |
ДБН В.2.2-3-96 | Будинки і споруди. Будинки та споруди навчальних закладів. |
ДБН В.2.2-4-96 | Будинки і споруди. Будинки і споруди дитячих дошкільних закладів. |
ДБН В.2.2-9-99 | Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення. |
ДБН В.2.2-10-2001 | Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. |
ДБН 79-92 | Житлові будинки для індивідуальних забудовників України. |
СНиП 2.01.01-82 | Строительная климатология и геофизика. |
СНиП 2.03.13-88 | Полы. |
СНиП II-3-79** | Строительная теплотехника. Изд. 1986 г. |
СНиП 2.04.05-91 | Отопление, вентиляция и кондиционирование. |
СНиП 2.08.01-89 | Жилые здания. |
СНиП 2.09.04-87 | Административные и бытовые здания. |
ДСН 3.3.6.042-99 | Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. |
ДСНІП 239-96 | Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань. |
ДНАОП 0.00-1.32-01 | Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. |
НАПБА.01.001-95 | Правила пожежної безпеки в Україні. |
ПУЕ | Правила устройства злектроустановок. 6-е издание. Переработанное и дополненное. Изд. 1986г. |
|
(обов'язковий) Таблиця Б. 1 - Терміни та їх визначення
Терміни | Позначення | Характеристика | Одиниця виміру | 1 Загальні поняття |
1.1 Загальна площа підлоги |
fl | Площа підлоги, яка обмежена внутрішньою поверхнею огороджувальних конструкцій приміщення (згідно з ДБН В.2.2-9) | м2 |
1.2 Корисна площа підлоги |
Ff | Площа підлоги основних приміщень (згідно з СНІП 2.08.01) | М2 |
1.3 Площа гріючої підлоги | Fhl | Площа підлоги, на яку укладають нагрівальний кабель | м2 |
1.4 Зона найбільшого охолодження приміщення | Fh | Смуга підлоги вздовж зовнішніх огороджувальних конструкцій приміщення завширшки не більше 1 м | м2 |
1.5 Розрахунковий період ЕКСО ТА | d | Час, на який розраховано акумуляційне опалення приміщення нагрітою підлогою | год |
1.6 Робоча зона приміщення | - | Простір над рівнем підлоги заввишки 2 м при виконанні роботи стоячи або 1,5 м при виконанні роботи сидячи | - |
1.7 Місце постійного перебування людей | - | Місце, де люди перебувають більше ніж 2 год безперервно | - |
1.8 Місце тимчасового перебування людей | - | Місце, де люди перебувають менше ніж 2 год за зміну або менше ніж 50 % робочого часу | - |
1.9 Основна система опалення | - | Система опалення приміщення, яка має установку постійного забезпечення теплотою приміщення в опалювальний період | - |
1.10 Додаткова система опалення | - | Система опалення приміщення, яка має установку періодичного забезпечення теплотою приміщення і створення в ньому разом з основною системою опалення комфортних умов для людей, а в сільськогосподарських будівлях та спорудах - для тварин та ін. | - |
Продовження таблиці Б. 1
Терміни | Позначення | Характеристика | Одиниця виміру |
1.11 Система розподіленого електрообігрівання | - | Сукупність функціонально зв'язаних між собою електронагрівальних секцій різного типу, електроустановчих виробів загального призначення, кабельних ліній і електропроводок для зовнішніх з'єднань електронагрівальних елементів з шафою керування або блоком живлення, а також механічних кріпильних та захисних елементів | - |
1.12 Акумуляційний шар | - | Шар однорідного матеріалу в будівельній конструкції, призначений для накопичення та подальшої віддачі теплоти повітрю приміщення | - |
1.13 Лицьовий шар (або покриття) | - | Верхній шар підлоги, який безпосередньо піддається експлуатаційним впливам | - |
1.14 Прошарок | - | Проміжний шар підлоги, який зв'язує покриття з нижнім шаром підлоги | - |
1.15 Гідроізолювальний шар | - | Шар, який перешкоджає прониканню через підлогу стічних та ґрунтових вод | - |
1.16 Стяжка (основа під покриття) | - | Шар підлоги для вирівнювання поверхні нижчого шару | - |
1.17 Підстилаючий шар | - | Шар підлоги, що розподіляє навантаження на основу | - | 2 Електротехнічні поняття |
2.1 Кабельна електронагрівальна секція | - | Електронагрівальна секція, в якій як розподілений нагрівальний елемент використовують одно-або багатожильний нагрівальний кабель | - |
2.2 Нагрівальний кабель
| - | Кабельний виріб, призначений для перетворення електричної енергії в теплову з метою опалення | - | 2.3 Номінальна питома потужність електронагрівальної секції | Pn | Потужність для визначення у розрахунках питомого лінійного або поверхневого тепловиділення | Вт/м Вт/м2 |
Продовження таблиці Б. 1
Терміни | Позначення | Характеристика | Одиниця виміру | 2.4 Нормована теплова потужність електронагрівальної секції | - | Потужність, яка виділяється електронагрівальною секцією в заданих температурних умовах | Вт | 2.5 Встановлена потужність електронагрівальної секції | - | Максимальна потужність, яка виділяється електронагрівальною секцією в заданому діапазоні умов експлуатації | Вт | 2.6 Робоча напруга електронагрівальної секції | - | Номінальна ефективна напруга, за якої передбачена експлуатація електронагрівальної секції | В | 2.7 Робоча температура електронагрівальної секції | - | Максимально допустима температура електронагрівальної секції під робочою напругою, що діє на ізоляцію електронагрівальних елементів | °С | 2.8 Максимальна температура електронагрівальної секції | - | Температура, встановлена для електронагрівальної секції, і обумовлена властивостями матеріалів, з яких вона виготовлена | °С | 2.9 Номінальний робочий опір жили | - | Опір постійному струму жили нагрівального кабелю завдовжки 1 м у холодному стані (при температурі 20 °С) | Ом | 2.10 Живильний кабель і (провід) | - | Кабель (провід), який з'єднує нагрівальну секцію з електричною мережею живлення | - | 2.11 З'єднувальна муфта | - | Елемент нагрівальної секції, який електричко і механічно з'єднує нагрівальний кабель з живильним кабелем (проводом) або нагрівальні кабелі між собою та забезпечує герметизацію і механічний захист місця з'єднання | | 2.12 Кінцева муфта | - | Елемент нагрівальної секції, який електричне і механічно з'єднує різнорідні жили нагрівального кабелю та забезпечує герметизацію і механічний захист місця з'єднання | - | 2.13 Терморегулятор | - | Термочутливий керуючий пристрій системи керування нагрівальною секцією з циклічною дією, призначений для підтримання заданого споживачем теплового режиму в приміщенні | Ом |
Продовження таблиці Б. 1
Терміни | Позначення | Характеристика | Одиниця виміру | 2.14 Датчик температури | - | Вхідна частина приладу керування нагрівальною секцією, яка фіксує температуру підлоги або повітря у приміщенні і передає її електричним сигналом, що відповідає цій температурі, до терморегулятора | 0С | 2.15 Крок укладання нагрівального кабелю | - | Відстань (в осях) між паралельними суміжними частинами нагрівального кабелю, який укладають у вигляді "змійовика" | см | 3 Теплотехнічні поняття | 3.1 Теплостійкість огороджувальної конструкції | - | Властивість огороджувальної конструкції змінювати температуру внутрішньої поверхні під впливом коливання температури зовнішнього повітря або температури в приміщенні | | 3.2 Тепловий режим приміщення | - | Сукупність чинників і процесів, які формують тепловий внутрішній мікроклімат приміщення в процесі експлуатації | " | 3.3 Потік теплоти | Q | Кількість теплоти, що проходить крізь конструкцію за одиницю часу | Вт | 3.4 Питомий потік теплоти | q | Кількість теплоти, що проходить крізь поверхню огороджувальної конструкції, віднесена до одиниці площі | Вт/м2 | 3.5 Розрахункове тепловиділення нагрівальної секції | Qreqht | Розрахункова величина, яка визначає кількість лінійного або поверхневого тепловиділення нагрівальної секції | Вт/м Вт/м2 | 3.6 Теплопровідність | - | Властивість матеріалу конструкції переносити теплоту під дією різниці (градієнта) температур на його поверхні | | 3.7 Коефіцієнт теплопровідності матеріалу | λ | Величина, що кількісно дорівнює щільності потоку теплоти, який проходить в ізотермічних умовах крізь шар матеріалу завтовшки 1 м за різниці температур в один градус Цельсія | Вт/(м2∙ °С) |
Продовження таблиці Б. 1
Терміни | Позначення | Характеристика | Одиниця виміру | 3.8 Термічний опір шарів огороджувальної конструкції | R | Обернена величина поверхневої щільності потоку теплоти, що проходить крізь шар матеріалу огороджувальної конструкції за різниці температур на його поверхні в один градус Цельсія | (м2 ∙°С)/Вт | 3.9 Коефіцієнт теплозасвоєння огороджувальної конструкції | Y | Відношення величини амплітуди гармонійних коливань щільності потоку теплоти через нерівномірність віддачі теплоти системою опалення до величини амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні зовнішньої огорожі | Вт/(м2∙°С) | 3.10 Коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу | s | Величина, яка відображає властивість матеріалу сприймати теплоту при коливанні температури на його поверхні | Вт/(м2∙°С) | 3.11 Теплова інерція огороджувальної конструкції | D | Величина, що чисельно дорівнює сумі добутків термічних опорів окремих шарів огороджувальної конструкції на коефіцієнти теплозасвоєння матеріалу цих шарів | - | 3.12 Коефіцієнт тепловіддачі (теплообміну, теплосприй-няття) огороджувальної конструкції | α | Величина, що чисельно дорівнює тепловому потоку між поверхнею конструкції і навколишнім середовищем | Вт/(м2 ∙0С) | 3.13 Приведений коефіцієнт теплопередачі огороджувальної конструкції | kr | Середньозважений коефіцієнт теплопередачі теплотехнічне неоднорідної огороджувальної конструкції | Вт/(м2 ∙0С) | 3.14 Середньодобова температура внутрішнього повітря приміщення | tv | Середньодобова температура, яка визначається з урахуванням комфортних умов чи технологічних вимог до виробничих процесів | 0С |
Умовні позначення основних індексів:
b -
база, основа с
-
додаток
d -
година, доба
h -
теплота
ht -
опалення, тепловтрати приміщення
i
-
цілочисельний перелік max
- максимальне значення
n -
нормативне значення r
-
зведене значення
req
- потрібне значення
si
- внутрішнє середовище
sе -
зовнішнє середовище
v -середньодобове значення 1, 2, 3 - порядкова нумерація символу Δ
- перепад, надмірність температури υ - вентиляція |
(рекомендований) В.1 Вихідні дані Нагрівальна секція укладається в підлогу приміщення площею 16,0 м2, розташованого на першому поверсі будинку. Ескіз плану підлоги з укладеною нагрівальною секцією наведено на рисунку В.1. Розріз підлоги з укладеною нагрівальною секцією наведено на рисунку В.2.
|
|
Sht-
крок укладання нагрівального кабелю;
dk -
діаметр нагрівального кабелю
Рисунок В.1
-
Ескіз плану укладанння нагрівальної секції в підлозі |
1
-
стіна;
2 -
лицьове покриття;
3 -
підоснова;4 -
датчик температури;
5 -
стяжка;
6 –
нагрівальнийкабель;
7 -
монтажна стрічка;
8 -
теплоізоляція;9 -
плита міжповерхового перекриття;10 -
торцева теплоізоляція
Рисунок В.2 -
Приклад розрізу підлоги з укладеною нагрівальною секцією |
Шари, розташовані вище нагрівального кабелю: - цементно-піщана стяжка: товщина
msi1
0,03
м; коефіцієнт теплопровідності
λsi1
0,93
Вт/( м2 ∙ 0С); - клеюча мастика: товщина
msi2 0,001 м; коефіцієнт теплопровідності
λsi2
0,17 Вт/( м2 ∙ 0С); - підоснова: товщина
msi3
0,003 м; коефіцієнт теплопровідності
λsi3
0,047 Вт/( м2 ∙ 0С); - лицьове покриття: товщина
msi4
0,003 м; коефіцієнт теплопровідності
λsi4
0,33 Вт/( м2 ∙ 0С). Шари, розташовані нижче нагрівального кабелю: - цементно-піщана стяжка: товщина
mse1
0,01 м; коефіцієнт теплопровідності
λse1
0,93 Вт/( м2 ∙ 0С); - теплоізоляція: товщина
mse2
0,05 м; коефіцієнт теплопровідності
λse2
0,041 Вт/( м2 ∙ 0С); - плита міжповерхового перекриття: товщина
mse3
0,25 м; коефіцієнт теплопровідності
λse3
1,74 Вт/(
м2 ∙ 0С). Розрахункова втрата теплоти в приміщенні
Qvht = 1170 Вт. В.2 Порядок розрахунків В.2.1 Визначимо загальний термічний опір шарів підлоги, що розташовані вище нагрівального кабелю за 3.3
Rsi=
msi1
/
λsi1+ msi2 / λsi2 + msi3 / λsi3+ msi4 / λsi4+1/ αsi=
=0,03 / 0,93+0,001 / 0,17+0,003 / 0,047+0,003 / 0,33+1 / 9,9 =0,212 (м2 ∙ 0С)/Вт В.2.2 Визначимо загальний термічний опір шарів підлоги, що розташовані нижче нагрівального кабелю за 3.3
Rse=
mse1
/
λse1+ mse2 / λse2+ mse3 / λse3+1/ αse=
= 0,01 / 0,93+0,05 / 0,041+0,25 /1,74 +1/23,26 = 1,418 (м2 ∙ 0С)/Вт. В.2.3 Визначимо теплову потужність нагрівальної секції за (3.1)
Qreqht =
Qvht
∙ (Rsi + Rse ) / Rse =1170 (0,212+1,418) /1,418 = 1345 Вт. В.2.4 Визначимо електричну потужність нагрівальної секції за (3.2)
Preqht=kz
∙
Qreqht=1,3 ∙ 1345=1748 Вт. В.2.5 Довжину нагрівального кабелю визначаємо за (3.3)
Lk = Preqht I
Рn = 1748/18 = 97 м . В.2.6 Вибираємо нагрівальну секцію потужністю
Preqht = 1900 Вт з такими параметрами: довжина нагрівального кабелю
Lk =
105 м, зовнішній діаметр кабелю
dk = 0,008 м, допустима кратність радіуса внутрішньої кривої вигину нагрівального кабелю до його зовнішнього діаметра Krd≥6. В.2.7 Крок укладання кабелю визначаємо за формулою (3.4)
Sht=100 ∙
Fht / Lk = 100 ∙ 16,0 / 105 = 0,15 м. В.2.8 Перевірка на допустиму кратність радіуса г внутрішньої кривої вигину нагрівального кабелю виконується за формулою (3.5),
де Kr=8,9>Krd =6;
Kr=r / 2 ∙
dk= (Sht
-0,008)/2 ∙ dk= (0,15 -0,008)/ 2 ∙ 0,008 = 8,9 . |
(рекомендований) Г.1 Вихідні дані Будинок розміщений у м. Києві. Приміщення розташоване на 12 поверсі і є торцевою житловою секцією з однією зовнішньою стіною з вікном і трьома внутрішніми перегородками. Геометричні розміри приміщення і вікон наведені у таблиці Г.1. Таблиця Г.1
Найменування об’єкта | Індекс | Ширина,
b ,
м | Довжина, а,
м | Висота,
h,
м | Площа,
F,
м2 |
Приміщення | si | 3 | 4 | 3 | 12 |
Вікно | F | 2 | - | 2 | 4 |
Допустима амплітуда коливань внутрішнього повітря у приміщенні
Aht =
2,5 0С
Розрахункова температура зовнішнього повітря
tse
= -22 0С Середня температура опалювального періоду
tvse =
-1,1 0С Середня температура внутрішнього повітря приміщення
tv =
18 0С Середня нормована температура поверхні підлоги за час використання приміщення τ
v
= 28 0С Контрольний показник питомого теплового потоку
q*hn =
57 Вт/( м2 ∙ 0С) Коефіцієнти тепловіддачі: внутрішніх поверхонь стін, підлог
αsi = 9,9 Вт/( м2 ∙ 0С) зовнішніх поверхонь αse=
23,26 Вт/( м2 ∙ 0С)
Нормативне значення опору теплопередачі вікон
Rf =
0,5 (м2 ∙ 0С)/Вт Тривалість пільгового часу
zb = 7 год Коефіцієнт циклічності kb = 0,292 Розглянемо два варіанти виконання огороджувальних конструкцій будинку.
Перший варіант.
Зовнішні стіни виконують цегляними (2,5 цеглини) і опоряджують керамічною плиткою з фасадної частини та штукатуркою всередині. Внутрішні перегородки виконують з цегли.
Другий варіант.
З фасадної частини виконують утеплення у вигляді спеціальної конструкції з повітряним прошарком і зовнішнім утеплювачем. Використовують поквартирні теплоутилізатори з електронагрівачем, який дозволяє зменшити втрати теплоти на 30-50 %. Г.2 Порядок розрахунків Г.2.1 У таблиці Г.2 наведені розрахунки втрат теплоти за першим та другим варіантами при
tse = -22 °С, виконані згідно з додатком 12* до СНІП 2.04.05, та перевірка вимоги щодо непере-вищення контрольних показників питомого потоку теплоти, яку визначають за додатком 25 до СНіП 2.04.05. Таблиця Г.2
Складові розрахунків |
Позначення |
Числовое значення
за вариантом, Вт |
Розрахункова
формула |
1-й |
2-й |
Тепловтрати, Вт |
крізь стіни |
Qsi |
206,1 |
75,8 |
Відповідно
СНіП 2.04.05 |
крізь
вікна |
QF |
243,2 |
243,2 |
Відповідно СНіП 2.04.05 |
крізь стіни
і
вікна |
- |
449,3 |
319,0 |
- |
на вентиляцію |
Qυ |
485,3 |
242,6 |
Відповідно СНіП 2.04.05 |
крізь стіни,
вікна
і на вентиляцію |
Qvht |
934,6 |
561,6 |
Qvht =
Qsi+
QF +
Qυ |
Розрахунковий питомий потік теплоти, Вт/м2 |
qreqh |
77,8 |
46,8 |
за формулою (4.1) |
Перевірка на
вимогу неперевищення контрольных показників, Вт/м2 |
q*hn≥ qreqh |
57<77,8 |
57>46,8 |
за формулою (4.3) |
Г.2.2 Висновки за енергоефективністю варіантів: Приймаємо для подальшого розгляду другий варіант. Г.2.3 За формулою (4.4) визначаємо допустимий питомий потік теплоти від підлоги
qmaxh = αsi ∙ (τv – tv) = 9,9 ∙ (28 -18) = 99
Вт/м2, що забезпечує опалення приміщення згідно з 4.5.6
q*hn= 46,8 < qmaxh = 99 Вт/м2. Г.2.4 Визначимо розрахункову амплітуду коливань повітря у приміщенні. Г.2.4.1 Для зовнішніх стін прошарок різких коливань температури встановлюється у двох перших прошарках, тобто його межа знаходиться у другому прошарку і коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні зовнішніх стін розраховуємо за формулою (4.14). Результати розрахунків наведені у таблиці Г.3. Г.2.4.2 У середині внутрішніх перегородок (симетричних огорож) приймаємо
s =
0. Тоді
Y визначаємо за (4.13), (4.14). Результати розрахунків коефіцієнтів теплозасвоєння зовнішньої поверхні внутрішніх перегородок наведені у таблиці Г.4. Таблиця Г.3 - Зовнішні стіни загальною площею 5 м2
№
|
Матеріал
прошарку |
Розрахункові величини |
Формула |
δ, м |
λ,
Вт/(м2∙ 0С) |
s,
Вт/( м2 ∙ 0С) |
R,
Вт/( м2 ∙ 0С) |
Di=Ri∙si |
∑Di=∑Ri∙si
(у порядку зростання ) |
Y,
Вт/( м2 ∙ 0С) |
1 |
Штукатурка |
0,0015 |
0,76 |
11,09 |
0,02 |
0,22 |
0,22 |
10,46 |
Y1=(R1∙s21+s2) /(1+R1∙s2) |
2 |
Цегла
(2,5
цеглини) |
0,640 |
0,81 |
10,12 |
0,80 |
8,12 |
8,34 |
|
|
3 |
Повітряний шар |
0,008 |
0,03 |
0 |
0,25 |
0 |
8,34 |
|
|
4 |
Пінополістирол (ППС) |
0,064 |
0,04 |
0,82 |
1,59 |
1,30 |
9,64 |
|
|
5 |
Плитка керамічна |
0,007 |
0,81 |
9,86 |
0,01 |
0,09 |
9,73 |
|
|
|
Всього |
0,734 |
|
|
2,67 |
|
|
|
|
Таблиця Г.4 - Перегородки загальною площею 33 м2
№
|
Матеріал
шару |
Розрахункові величини |
Формула |
δ, м |
λ,
Вт/(м2∙ 0С) |
s,
Вт/( м2 ∙ 0С) |
R,
Вт/( м2 ∙ 0С) |
Di=Ri∙si |
∑Di=∑Ri∙si
(у порядку зростання) |
Y,
Вт/( м2 ∙ 0С) |
1 |
Штукатурка |
0,02 |
0,76 |
11,20 |
0,03 |
0,33 |
0,33 |
13,48 |
Y1=(R1∙s21+
Y2)/(1+R1∙
Y2) |
2 |
Цегла
(0,5 цеглини) |
0,12 |
0,81 |
10,12 |
0,16 |
1,62 |
1,95 |
16,39 |
Y1=(R2∙s22+s2а) /(1+R2∙s2а) |
2а |
Умовна середина міжповерхового перекриття |
0 |
|
0 |
|
0 |
|
|
|
3 |
Штукатурка |
0,02 |
0,76 |
11,10 |
0,03 |
0,33 |
2,28 |
|
|
|
Всього |
|
|
|
0,22 |
|
|
|
|
Г.2.4.3 Для вікон теплозасвоєння приблизно дорівнює нулю, а величину коефіцієнта тепло-поглинання слід прийняти за формулою, наведеною у СНіП ІІ-3
BF =1/(1,08∙RF) =1/(1,08∙0,5) = 0,018 Вт/( м2 ∙ 0С). Г.2.4.4 При розрахунках підлоги і стелі принциповим є те, що ці огороджувальні конструкції несиметричні і серединою вважається половина теплової інерції
0,5D
всієї огороджувальної конструкції (s = 0). Г.2.4.5 Для подальших розрахунків приймаємо товщину акумуляційного шару ть = 0,1 м (рисунок 4.1). Г.2.4.6 Визначаємо коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні підлоги як міжповерхового перекриття. Результати проміжних розрахунків наведені у таблиці Г.5. Таблиця Г.5 - Підлога як міжповерхове перекриття загальною площею 12м2
(проміжні розрахунки)
№
|
Матеріал шару |
Расчетные величины |
δ, м |
λ,
Вт/(м2∙ 0С) |
s,
Вт/( м2 ∙ 0С) |
R,
Вт/( м2 ∙ 0С) |
Di=Ri∙si |
∑Di=∑Ri∙si
(у порядку зростання) |
1 |
Лицьове покриття |
0,002 |
0,33 |
7,52 |
0,006 |
0,045 |
0,045 |
2 |
Підоснова |
0,004 |
0,05 |
0,92 |
0,085 |
0,078 |
0,123 |
3 |
Клеюча мастика |
0,001 |
0,17 |
4,56 |
0,006 |
0,027 |
0,150 |
4 |
Акумуляційний шар |
0,100 |
1,74 |
11,09 |
0,058 |
0,640 |
0,790 |
5 |
Стяжка (цементно-піщана) |
0,030 |
0,93 |
11,09 |
0,032 |
0,350 |
1,140 |
6 |
ППС |
0,030 |
0,04 |
0,82 |
0,730 |
0,600 |
1,740 |
7 |
Плита перекриття |
0,140 |
1,74 |
16,77 |
0,080 |
1,350 |
3,080 |
Г.2.4.7 Оскільки половина суми величин теплових інерцій міжповерхового перекриття дорівнює
0,5D = 0,5 ∙ 3,08 = 1,54, то умовна середина перекриття
(s =
0)
знаходиться у шарі ППС. Ця умовна середина перекриття віддалена від межі акумуляційного і теплоізоляційного шарів на величину
D =
0,40 з термічним опором
R =
0,49 (м2 ∙ 0С)/Вт, тобто на відстань 0,020 м (таблиця Г.6, п.6а). Г.2.4.8 Коефіцієнти теплозасвоєння підлоги як міжповерхового (внутрішнього) перекриття з врахуванням
s = 0 в умовній середині перекриття наведені у таблиці Г.6. Таблиця Г.6 - Підлога як міжповерхове перекриття загальною площею 12 м2 (остаточні розрахунки)
№
|
Материал слоя |
Розрахункові величини |
Формула |
δ, м |
λ,
Вт/(м2∙ 0С) |
s,
Вт/( м2 ∙ 0С) |
R,
Вт/( м2 ∙ 0С) |
Di=Ri∙si |
∑Di=∑Ri∙si
(у порядку зростання ) |
Y,
Вт/( м2 ∙ 0С) |
1 |
Лицьове
покриття |
0,002 |
0,330 |
7,52 |
0,006 |
0,045 |
0,045 |
5,34 |
Y1=(R1∙s21+
Y2)/(1+R1∙
Y2) |
2 |
Підоснова |
0,004 |
0,047 |
0,92 |
0,085 |
0,078 |
0,123 |
5,17 |
Y2=(R2∙s22+ Y3) /(1+R2∙Y3) |
3 |
Клеюча
мастика |
0,001 |
0,170 |
4,56 |
0,006 |
0,027 |
0,150 |
8,76 |
Y3=(R3∙s23+
Y4) /(1+R3∙Y4) |
4 |
Акумуляційний шар |
0,100 |
1,740 |
11,09 |
0,058 |
0,640 |
0,790 |
9,11 |
Y4=(R4∙s24+
Y5) /(1+R4∙Y5) |
5 |
Стяжка
(цементно-пещана) |
0,030 |
0,930 |
11,09 |
0,032 |
0,350 |
0,140 |
4,20 |
Y5=(R5∙s25+ Y6) /(1+R5∙Y6) |
6а |
ППС
(шар 1) |
0,020 |
0,041 |
0,82 |
0,490 |
0,400 |
1,540 |
0,33 |
Y6=(R6∙s26+ s6б) /(1+R6∙ s6б) |
6б |
Умовна середина міжповерхового перекриття |
0 |
|
0 |
|
0 |
0 |
|
|
6в |
ППС
(шар 2) |
0,010 |
0,041 |
0,82 |
0,240 |
0,200 |
1,740 |
|
|
7 |
Плита
перекриття |
0,140 |
1,740 |
16,77 |
0,080 |
1,350 |
3,090 |
|
|
Г.2.4.9 Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні стелі як міжповерхового перекриття слід розраховувати аналогічно. При цьому порядок шарів зворотний: внутрішній шар стелі відтворює зовнішню поверхню плити перекриття. Г.2.4.10 Визначаємо положення шару різких коливань температури у стелі. Розраховуємо показники теплової інерції за формулою (4.9), починаючи з зовнішнього шару, доки сума показників теплової інерції не стане більше одиниці. Хід розрахунку наведений у таблиці Г.7. Таблиця Г.7 - Стеля як міжповерхове перекриття загальною площею 12 м2
(проміжні розрахунки)
№
|
Матеріал шару |
Розрахункові величини |
δ, м |
λ,
Вт/(м2∙ 0С) |
s,
Вт/( м2 ∙ 0С) |
R,
Вт/( м2 ∙ 0С) |
Di=Ri∙si |
∑Di=∑Ri∙si
(у порядку зростання) |
1 |
Плита
перекриття |
0,140 |
1,74 |
16,77 |
0,080 |
1,350 |
1,35 |
2 |
ППС |
0,030 |
0,04 |
0,82 |
0,730 |
0,600 |
1,95 |
3 |
Стяжка (цементно-пещана) |
0,030 |
0,93 |
4,56 |
0,032 |
0,350 |
2,30 |
4 |
Акумуляційний шар |
0,100 |
1,74 |
11,09 |
0,058 |
0,640 |
2,94 |
5 |
Клеюча
мастика |
0,001 |
0,17 |
11,09 |
0,006 |
0,027 |
2,97 |
6 |
Підоснова |
0,004 |
0,05 |
0,92 |
0,085 |
0,078 |
3,05 |
7 |
Лицьове покриття (ковролін) |
0,002 |
0,33 |
7,52 |
0,006 |
0,045 |
3,09 |
Г.2.4.11 Оскільки половина суми величин теплових інерцій міжповерхового перекриття дорівнює
0,5 ∙ D =
3,09 ∙ 0,5 = 1,54,
то умовна середина перекриття
(s =
0)
знаходиться у шарі теплоізоляції (ППС). Ця умовна середина перекриття віддалена від межі плити перекриття і теплоізоляційного шару на величину
D =
0,18
з термічним опором
R
= 0,22 (м2 ∙ 0С)/Вт, тобто на відстань 0,009 м (таблиця Г.8, п. 2а). Г.2.4.12 Коефіцієнт теплозасвоєння стелі як міжповерхового (внутрішнього) перекриття з врахуванням .у = 0 наведений у таблиці Г.8. Таблиця Г.8 - Стеля або підлога міжповерхового перекриття загальною площею 12 м2
№
|
Матеріал
шару |
Розрахункові величини |
Формула |
δ, м |
λ,
Вт/(м2∙ 0С) |
s,
Вт/( м2 ∙ 0С) |
R,
Вт/( м2 ∙ 0С) |
Di=Ri∙si |
∑Di=∑Ri∙si
(у порядку зростання ) |
Y,
Вт/( м2 ∙ 0С) |
1 |
Лицьове
покриття |
0,140 |
1,740 |
16,77 |
0,08 |
1,35 |
1,35 |
21,88 |
Y1=(R1∙s21+
Y2)/(1+R1∙
Y2) |
2а |
ППС
(шар 1) |
0,009 |
0,041 |
0,82 |
0,22 |
0,18 |
1,53 |
0,82 |
Y1=(R2∙s22а+s2б) /(1+R2∙s2б) |
2б |
Умовна середина міждповерхового перекриття |
0 |
|
0 |
|
|
0 |
|
|
2в |
ППС
(шар 2) |
0,021 |
0,041 |
0,82 |
0,51 |
0,42 |
3,04 |
|
|
Г.2.5 Виконаємо розрахунок суми добутків коефіцієнтів теплопоглинання поверхні кожної
i-Ї огороджувальної конструкції на її площу. Коефіцієнт теплопоглинання Bi визначаємо за СНіП ІІ-3. Одержані дані наведені у таблиці Г.9.
Таблиця Г.9 - Розрахунок складових
∑ Fi ∙ Bi
№ |
Елементи огорожувальної
конструкції |
Yi,
Вт/(м2∙ 0С) |
Bi,
Вт/( м2 ∙ 0С) |
Fi,
м2 |
Fi∙Bi
Вт/0С |
1 |
Зовнішні стіни |
10,46 |
5,10 |
5 |
25,50 |
2 |
Перегородки |
13,48 |
4,48 |
33 |
147,84 |
3 |
Вікна |
|
1,85 |
4 |
7,41 |
4 |
Підлога |
5,34 |
2,88 |
12 |
34,56 |
5 |
Стеля |
21,88 |
6,22 |
12 |
74,64 |
∑
Fi ∙ Bi=289,95 |
Г.2.6 Коефіцієнт нерівномірності тепловіддачі теплоакумулюючої підлоги як опалювального приладу слід визначати за рисунком 4.1, виходячи із прийнятої товщини акумуляційного шару ть = 0,1 мі значення
kb =
0,292
(на рисунку позначено стрілкою). Тоді коефіцієнт нерівномірності віддачі теплоти гріючою підлогою дорівнює М =1,3. Г.2.7 Розрахункову амплітуду коливань температури внутрішнього повітря у приміщенні визначаємо за (4.8)
Areqht =
(0,7 ∙ М ∙
Qreqht)/ (∑ Fi ∙ Bi) = (0,7 ∙ 1,3 ∙ 730) / 289,95 = 2,3 0С,
де Qreqht =1,3 ∙ 561,6 =730 Вт. Одержана величина амплітуди коливань температури внутрішнього повітря менша ніж норма, що вказана у 2.4,
Areqht = 2,3< Aht = 2,5 0С. Таким чином, приміщення за другим варіантом відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Г.2.8 Розрахункова електрична потужність ЕКСО ТА за (4.15) дорівнює
Preqhtb =24 ∙ Qreqhtb /zb =24 ∙ 730 / 7 =2503 Вт, де
zb = 7 - період накопичення теплоти в акумуляційному шарі, год. Г.2.9 Враховуючи (4.12), розрахункова електрична потужність догрівачів за (4.16) дорівнює
Preqhtс =24 ∙
Qreqhtс /zс =24 ∙ 140,4 / 4 =842,4 Вт
де Qreqhtс
= 0,25
Qvht =
0,25 ∙ 561,6 =140,4 Вт,
zc
= 4 - період роботи догрівачів за добу, год. |
|