Холодно ночью?
Холодно днем?
Нефть замерзает?
Газ на исходе?
Уголь воруют?

WWW.OBOGREEM.COM.UA

Строишь Дом, Квартиру, Офис
и не знаешь чем топить?
Или лед мешает в стужу,
и решаешь как прожить?
Иль замерз трубопровод? Вот!

Тел.: +38 (044) 227-40-48; +38 (095) 30-14-911

Есть отличное решенье, не решение избавленье, отогрет и согреет, уберет ненужный лед. Не терпи, не жди, а Действуй!

Портфолио - С 2004 Года Реализовано более сотни различных проектов

 

Главная
Обратно

Додатки

 

Заказать и Купить теплонакопитель

 

Теплонакопитель Elnur Тепловой накопитель

 

Вся правда про накопители тепла

 

ЦЕНА НА КАБЕЛЬ

 

Ответы на часто задаваемые вопросы по теплым полам

 

Заказать электроотопление теплоаккумуляция 

 

Аренда строительной техники. Землеройные работы, земляные работы

 

Содержание

ДОДАТОК А Нормативні посилання

ДОДАТОК Б Терміни, їх визначення, умовні позначення

ДОДАТОК В Приклад вибору параметрів ЕКСО ПД

ДОДАТОК Г Приклад вибору параметрів ЕКСО ТА

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

Нормативні посилання

ГОСТІ 2. 1.005-88

ССБТ.Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

ГОСТ 12.1.013-78

ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования.

ГОСТ 12.2.007.0-75

ССБТ. Изделия злектротехнические. Общие требования безопасности.

ГОСТ 10434-82

Соединения контактные электрические. Классификация. Общие технические требования.

ГОСТ 13109-97

Электрическая энергия. Совместимость технических средств электро-магнитная. НормьІ качества электрической энергии в системах электроснабжения общего назначения.

ГОСТ 14254-96

Степени защиты, обеспечиваемые оболочками (Код ІР).

ГОСТ 3033 1.1-95

Электроустановки зданий. Основные положения.

ГОСТ 3033 1.2-95

Электроустановки зданий. Часть 3. Основные характеристики.

ГОСТ 3033 1.3-95

Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Защита от поражений злектрическим током.

ГОСТ 3033 1.5-95

Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Защита от сверхтоков.

ГОСТ 3033 1.9-95

Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Применение мер защиты от сверхтоков.

ДСТУ 2339-94

Енергозбереження. Основні положення.

ДБН А.2.2-3-97

Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затверд­ження проектної документації для будівництва.

ДБН В.1.1-7-2002

Пожежна безпека об'єктів будівництва.

ДБН В.2.2-1-95

Будинки і споруди. Будівлі і споруди для тваринництва.

ДБН В.2.2-2-95

Будинки і споруди. Теплиці і парники.

ДБН В.2.2-3-96

Будинки і споруди. Будинки та споруди навчальних закладів.

ДБН В.2.2-4-96

Будинки і споруди. Будинки і споруди дитячих дошкільних закладів.

ДБН В.2.2-9-99

Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення.

ДБН В.2.2-10-2001

Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я.

ДБН 79-92

Житлові будинки для індивідуальних забудовників України.

СНиП 2.01.01-82

Строительная климатология и геофизика.

СНиП 2.03.13-88

Полы.

СНиП II-3-79**

Строительная теплотехника. Изд. 1986 г.

СНиП 2.04.05-91

Отопление, вентиляция и кондиционирование.

СНиП 2.08.01-89

Жилые здания.

СНиП 2.09.04-87

Административные и бытовые здания.

ДСН 3.3.6.042-99

Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

ДСНІП 239-96

Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань.

ДНАОП 0.00-1.32-01

Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.

НАПБА.01.001-95

Правила пожежної безпеки в Україні.

ПУЕ

Правила устройства злектроустановок. 6-е издание. Переработанное и дополненное. Изд. 1986г.

ДОДАТОК Б

(обов'язковий)

Терміни, їх визначення, умовні позначення

Таблиця Б. 1 - Терміни та їх визначення

Терміни

Позна­чення

Характеристика

Одиниця виміру

1 Загальні поняття

1.1 Загальна площа підлоги

fl

Площа підлоги, яка обмежена внутрішньою поверх­нею огороджувальних конструкцій приміщення (згідно з ДБН В.2.2-9)

м2

1.2 Корисна площа підлоги

Ff

Площа підлоги основних приміщень (згідно з СНІП 2.08.01)

М2

1.3 Площа гріючої підлоги

Fhl

Площа підлоги, на яку укладають нагрівальний кабель

м2

1.4 Зона найбільшого охолодження приміщення

Fh

Смуга підлоги вздовж зовнішніх огороджувальних конструкцій приміщення завширшки не більше 1 м

м2

1.5 Розрахунковий період ЕКСО ТА

d

Час, на який розраховано акумуляційне опалення приміщення нагрітою підлогою

год

1.6 Робоча зона приміщення

-

Простір над рівнем підлоги заввишки 2 м при виконанні роботи стоячи або 1,5 м при виконанні роботи сидячи

-

1.7 Місце постійного перебування людей

-

Місце, де люди перебувають більше ніж 2 год безперервно

-

1.8 Місце тимчасового перебування людей

-

Місце, де люди перебувають менше ніж 2 год за зміну або менше ніж 50 % робочого часу

-

1.9 Основна система опалення

-

Система опалення приміщення, яка має установку постійного забезпечення теплотою приміщення в опалювальний період

-

1.10 Додаткова система опалення

-

Система опалення приміщення, яка має установку періодичного забезпечення теплотою приміщення і створення в ньому разом з основною системою опа­лення комфортних умов для людей, а в сільськогос­подарських будівлях та спорудах - для тварин та ін.

-

Продовження таблиці Б. 1

Терміни

Позна­чення

Характеристика

Одиниця виміру

1.11 Система розподіленого електрообігрівання

-

Сукупність функціонально зв'язаних між собою електро­нагрівальних секцій різного типу, електроустановчих виробів загального призначення, кабельних ліній і елект­ропроводок для зовнішніх з'єднань електронагрівальних елементів з шафою керування або блоком живлення, а також механічних кріпильних та захисних елементів

-

1.12 Акумуляційний шар

-

Шар однорідного матеріалу в будівельній конструкції, призначений для накопичення та подальшої віддачі теплоти повітрю приміщення

-

1.13 Лицьовий шар (або покриття)

-

Верхній шар підлоги, який безпосередньо піддається експлуатаційним впливам

-

1.14 Прошарок

-

Проміжний шар підлоги, який зв'язує покриття з нижнім шаром підлоги

-

1.15 Гідроізолювальний шар

-

Шар, який перешкоджає прониканню через підлогу стічних та ґрунтових вод

-

1.16 Стяжка (основа під покриття)

-

Шар підлоги для вирівнювання поверхні нижчого шару

-

1.17 Підстилаючий шар

-

Шар підлоги, що розподіляє навантаження на основу

-

2 Електротехнічні поняття

2.1 Кабельна електронагрівальна секція

-

Електронагрівальна секція, в якій як розподілений нагрівальний елемент використовують одно-або багатожильний нагрівальний кабель

-

2.2 Нагрівальний кабель

 

-

Кабельний виріб, призначений для перетворення електричної енергії в теплову з метою опалення

-

2.3 Номінальна питома потужність електронагрівальної секції

Pn

Потужність для визначення у розрахунках питомого лінійного або поверхневого тепловиділення

Вт/м

Вт/м2

Продовження таблиці Б. 1

Терміни

Позна­чення

Характеристика

Одиниця виміру

2.4 Нормована теплова потужність електронагрівальної секції

-

Потужність, яка виділяється електронагрівальною секцією в заданих температурних умовах

Вт

2.5 Встановлена потужність електронагрівальної секції

-

Максимальна потужність, яка виділяється електронагрі­вальною секцією в заданому діапазоні умов експлуатації

Вт

2.6 Робоча напруга електронагрівальної секції

-

Номінальна ефективна напруга, за якої передбачена експлуатація електронагрівальної секції

В

2.7 Робоча температура електронагрівальної секції

-

Максимально допустима температура електронагрі­вальної секції під робочою напругою, що діє на ізоляцію електронагрівальних елементів

°С

2.8 Максимальна температура електронагрівальної секції

-

Температура, встановлена для електронагрівальної секції, і обумовлена властивостями матеріалів, з яких вона виготовлена

°С

2.9 Номінальний робочий опір жили

-

Опір постійному струму жили нагрівального кабелю завдовжки 1 м у холодному стані (при температурі 20 °С)

Ом

2.10 Живильний кабель і (провід)

-

Кабель (провід), який з'єднує нагрівальну секцію з електричною мережею живлення

-

2.11 З'єднувальна муфта

 

-

Елемент нагрівальної секції, який електричко і механічно з'єднує нагрівальний кабель з живильним кабелем (проводом) або нагрівальні кабелі між собою та забез­печує герметизацію і механічний захист місця з'єднання

 

2.12 Кінцева муфта

-

Елемент нагрівальної секції, який електричне і механічно з'єднує різнорідні жили нагрівального кабелю та забез­печує герметизацію і механічний захист місця з'єднання

-

2.13 Терморегулятор

-

Термочутливий керуючий пристрій системи керування нагрівальною секцією з циклічною дією, призначений для підтримання заданого споживачем теплового режиму в приміщенні

Ом

Продовження таблиці Б. 1

Терміни

Позна­чення

Характеристика

Одиниця виміру

2.14 Датчик температури

-

Вхідна частина приладу керування нагрівальною секцією, яка фіксує температуру підлоги або повітря у приміщенні і передає її електричним сигналом, що відповідає цій температурі, до терморегулятора

0С

2.15 Крок укладання нагрівального кабелю

-

Відстань (в осях) між паралельними суміжними частинами нагрівального кабелю, який укладають у вигляді "змійовика"

см

3 Теплотехнічні поняття

3.1 Теплостійкість огороджувальної конструкції

-

Властивість огороджувальної конструкції змінювати температуру внутрішньої поверхні під впливом коливан­ня температури зовнішнього повітря або температури в приміщенні

 

3.2 Тепловий режим  приміщення

-

Сукупність чинників і процесів, які формують тепловий внутрішній мікроклімат приміщення в процесі експлуатації

"

3.3 Потік теплоти

Q

Кількість теплоти, що проходить крізь конструкцію за одиницю часу

Вт

3.4 Питомий потік теплоти

q

Кількість теплоти, що проходить крізь поверхню огороджувальної конструкції, віднесена до одиниці площі

Вт/м2

3.5 Розрахункове тепловиділення нагрівальної секції

Qreqht

Розрахункова величина, яка визначає кількість лінійного або поверхневого тепловиділення нагрівальної секції

Вт/м

Вт/м2

3.6 Теплопровідність

-

Властивість матеріалу конструкції переносити теплоту під дією різниці (градієнта) температур на його поверхні

 

3.7 Коефіцієнт теплопровідності матеріалу

λ

Величина, що кількісно дорівнює щільності потоку теплоти, який проходить в ізотермічних умовах крізь шар матеріалу завтовшки 1 м за різниці температур в один градус Цельсія

Вт/(м2∙ °С)

Продовження таблиці Б. 1

Терміни

Позна­чення

Характеристика

Одиниця виміру

3.8 Термічний опір шарів огороджувальної конструкції

R

Обернена величина поверхневої щільності потоку тепло­ти, що проходить крізь шар матеріалу огороджувальної конструкції за різниці температур на його поверхні в один градус Цельсія

2 ∙°С)/Вт

3.9 Коефіцієнт теплозасвоєння огороджувальної конструкції

Y

Відношення величини амплітуди гармонійних коливань щільності потоку теплоти через нерівномірність віддачі теплоти системою опалення до величини амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні зовнішньої огорожі

Вт/(м2∙°С)

3.10 Коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу

s

Величина, яка відображає властивість матеріалу сприймати теплоту при коливанні температури на його поверхні

Вт/(м2∙°С)

3.11 Теплова інерція огороджувальної конструкції

D

Величина, що чисельно дорівнює сумі добутків термічних опорів окремих шарів огороджувальної конструкції на коефіцієнти теплозасвоєння матеріалу цих шарів

-

3.12 Коефіцієнт тепловіддачі (теплообміну, теплосприй-няття) огороджувальної конструкції

α

Величина, що чисельно дорівнює тепловому потоку між поверхнею конструкції і навколишнім середовищем

Вт/(м20С)

3.13 Приведений коефіцієнт теплопередачі огороджу­вальної конструкції

kr

Середньозважений коефіцієнт теплопередачі теплотех­нічне неоднорідної огороджувальної конструкції

Вт/(м20С)

3.14 Середньодобова температура внутрішнього повітря приміщення

tv

Середньодобова температура, яка визначається з ураху­ванням комфортних умов чи технологічних вимог до виробничих процесів

 0С

Умовні позначення основних індексів:

b            - база, основа

с            - додаток

d            - година, доба

h            - теплота

ht           - опалення, тепловтрати приміщення

i             - цілочисельний перелік

max       - максимальне значення

n            - нормативне значення

r             - зведене значення

req        - потрібне значення

si           - внутрішнє середовище

sе          - зовнішнє середовище

v           -середньодобове значення
1, 2, 3   - порядкова нумерація символу

Δ           - перепад, надмірність температури

υ            - вентиляція

ДОДАТОК В

(рекомендований)

Приклад вибору параметрів ЕКСО ПД

В.1 Вихідні дані

Нагрівальна секція укладається в підлогу приміщення площею 16,0 м2, розташованого на першому поверсі будинку. Ескіз плану підлоги з укладеною нагрівальною секцією наведено на рисунку В.1. Розріз підлоги з укладеною нагрівальною секцією наведено на рисунку В.2.

Рисунок В.1 - Ескіз плану укладанння нагрівальної секції в підлозі

Рисунок В.2 - Приклад розрізу підлоги з укладеною нагрівальною секцією

Sht- крок укладання нагрівального кабелю;

dk - діаметр нагрівального кабелю

 

Рисунок В.1 - Ескіз плану укладанння нагрівальної секції в підлозі

1 - стіна; 2 - лицьове покриття; 3 - підоснова;4 - датчик температури; 5 - стяжка; 6 – нагрівальнийкабель; 7 - монтажна стрічка; 8 - теплоізоляція;9 - плита міжповерхового перекриття;10 - торцева теплоізоляція

Рисунок В.2 - Приклад розрізу підлоги з укладеною нагрівальною секцією

Шари, розташовані вище нагрівального кабелю:

-   цементно-піщана стяжка:

товщина msi1                                                               0,03        м;

коефіцієнт теплопровідності λsi1                 0,93        Вт/( м20С);

-   клеюча мастика:

товщина msi2                                                               0,001      м;

коефіцієнт теплопровідності λsi2                 0,17        Вт/( м20С);

-   підоснова:

товщина msi3                                                             0,003      м;

коефіцієнт теплопровідності λsi3               0,047      Вт/( м20С);

-   лицьове покриття:

товщина msi4                                                               0,003      м;

коефіцієнт теплопровідності λsi4               0,33        Вт/( м20С).

Шари, розташовані нижче нагрівального кабелю:

-  цементно-піщана стяжка:

товщина mse1                                                              0,01   м;

коефіцієнт теплопровідності λse1          0,93   Вт/( м20С);

-  теплоізоляція:

товщина mse2                                                              0,05   м;

коефіцієнт теплопровідності λse2                0,041 Вт/( м20С);

-  плита міжповерхового перекриття:
товщина
mse3                                                                0,25   м;
коефіцієнт теплопровідності
λse3           1,74   Вт/( м20С
).

Розрахункова втрата теплоти в приміщенні Qvht = 1170 Вт.

В.2 Порядок розрахунків

В.2.1 Визначимо загальний термічний опір шарів підлоги, що розташовані вище нагрівального кабелю за 3.3

Rsi= msi1 / λsi1+ msi2 / λsi2 + msi3 / λsi3+ msi4 / λsi4+1/ αsi=

=0,03 / 0,93+0,001 / 0,17+0,003 / 0,047+0,003 / 0,33+1 / 9,9 =0,212 (м20С)/Вт

В.2.2 Визначимо загальний термічний опір шарів підлоги, що розташовані нижче нагрівального кабелю за 3.3

Rse= mse1 / λse1+ mse2 / λse2+ mse3 / λse3+1/ αse=

= 0,01 / 0,93+0,05 / 0,041+0,25 /1,74 +1/23,26 = 1,418 (м20С)/Вт.

В.2.3 Визначимо теплову потужність нагрівальної секції за (3.1)

Qreqht = Qvht (RsiRse ) / Rse =1170 (0,212+1,418) /1,418 = 1345 Вт.

В.2.4 Визначимо електричну потужність нагрівальної секції за (3.2)

Preqht=kz Qreqht=1,3 ∙ 1345=1748 Вт.

В.2.5 Довжину нагрівального кабелю визначаємо за (3.3)

Lk = Preqht I Рn = 1748/18 = 97 м .

В.2.6 Вибираємо нагрівальну секцію потужністю Preqht = 1900 Вт з такими параметрами: довжина нагрівального кабелю Lk = 105 м, зовнішній діаметр кабелю dk = 0,008 м, допустима кратність радіуса внутрішньої кривої вигину нагрівального кабелю до його зовнішнього діаметра Krd≥6.

В.2.7 Крок укладання кабелю визначаємо за формулою (3.4)

Sht=100 ∙ Fht / Lk = 100 ∙ 16,0 / 105 = 0,15 м.

В.2.8 Перевірка на допустиму кратність радіуса г внутрішньої кривої вигину нагрівального ка­белю виконується за формулою (3.5),

де  Kr=8,9>Krd =6;

Kr=r / 2 ∙ dk= (Sht -0,008)/2 ∙ dk= (0,15 -0,008)/ 2 ∙ 0,008 = 8,9 .

 

ДОДАТОК Г

(рекомендований)

Приклад вибору параметрів ЕКСО ТА

Г.1 Вихідні дані

Будинок розміщений у м. Києві. Приміщення розташоване на 12 поверсі і є торцевою житловою секцією з однією зовнішньою стіною з вікном і трьома внутрішніми перегородками.

Геометричні розміри приміщення і вікон наведені у таблиці Г.1.

Таблиця Г.1

Найменування об’єкта

Індекс

Ширина,

b , м

Довжина,

а, м

Висота,

h, м

Площа,

F, м2

Приміщення

si

3

4

3

12

Вікно

F

2

-

2

4

Допустима амплітуда коливань внутрішнього повітря у приміщенні Aht = 2,5 0С  

Розрахункова температура зовнішнього повітря tse = -22 0С

Середня температура опалювального періоду tvse = -1,1 0С

 Середня температура внутрішнього повітря приміщення tv = 18 0С

Середня нормована температура поверхні підлоги за час використання приміщення

τ v = 28 0С

Контрольний показник питомого теплового потоку q*hn 57 Вт/( м20С)

Коефіцієнти тепловіддачі:

  • внутрішніх поверхонь стін, підлог αsi = 9,9 Вт/( м20С)

  • зовнішніх поверхонь αse= 23,26 Вт/( м20С)

Нормативне значення опору теплопередачі вікон Rf = 0,5 (м20С)/Вт

Тривалість пільгового часу zb = 7  год

Коефіцієнт циклічності  kb = 0,292

Розглянемо два варіанти виконання огороджувальних конструкцій будинку.

Перший варіант. Зовнішні стіни виконують цегляними (2,5 цеглини) і опоряджують керамічною плиткою з фасадної частини та штукатуркою всередині. Внутрішні перегородки виконують з цегли.

Другий варіант. З фасадної частини виконують утеплення у вигляді спеціальної конструкції з повітряним прошарком і зовнішнім утеплювачем. Використовують поквартирні теплоутилізатори з електронагрівачем, який дозволяє зменшити втрати теплоти на 30-50 %.

Г.2 Порядок розрахунків

Г.2.1 У таблиці Г.2 наведені розрахунки втрат теплоти за першим та другим варіантами при tse = -22 °С, виконані згідно з додатком 12* до СНІП 2.04.05, та перевірка вимоги щодо непере-вищення контрольних показників питомого потоку теплоти, яку визначають за додатком 25 до СНіП 2.04.05.

Таблиця Г.2

Складові розрахунків

Позначення

Числовое значення

за вариантом, Вт

Розрахункова

формула

1-й

2-й

Тепловтрати, Вт

крізь стіни

Qsi

206,1

75,8

Відповідно СНіП 2.04.05

крізь вікна

QF

243,2

243,2

Відповідно СНіП 2.04.05

крізь стіни і вікна

-

449,3

319,0

-

на вентиляцію

Qυ

485,3

242,6

Відповідно СНіП 2.04.05

крізь стіни, вікна і на вентиляцію

Qvht

934,6

561,6

Qvht = Qsi+ QF + Qυ

Розрахунковий питомий  потік теплоти, Вт/м2

qreqh

77,8

46,8

за формулою (4.1)

Перевірка на вимогу неперевищення контрольных показників, Вт/м2

q*hn≥ qreqh

57<77,8

57>46,8

за формулою (4.3)

Г.2.2 Висновки за енергоефективністю варіантів:

  • 1-й варіант не відповідає контрольним показникам;

  • 2-й варіант відповідає контрольним показникам.

Приймаємо для подальшого розгляду другий варіант. 

Г.2.3 За формулою (4.4) визначаємо допустимий питомий потік теплоти від підлоги 

qmaxh = αsi ∙ (τv – tv) = 9,9 ∙ (28 -18) = 99 Вт2,

що забезпечує опалення приміщення згідно з 4.5.6

q*hn= 46,8 < qmaxh = 99 Вт/м2.

Г.2.4 Визначимо розрахункову амплітуду коливань повітря у приміщенні.

Г.2.4.1 Для зовнішніх стін прошарок різких коливань температури встановлюється у двох перших прошарках, тобто його межа знаходиться у другому прошарку і коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні зовнішніх стін розраховуємо за формулою (4.14). Результати розрахунків наведені у таблиці  Г.3.

Г.2.4.2 У середині внутрішніх перегородок (симетричних огорож) приймаємо s = 0. Тоді Y визначаємо за (4.13), (4.14). Результати розрахунків коефіцієнтів теплозасвоєння зовнішньої по­верхні внутрішніх перегородок наведені у таблиці Г.4.

Таблиця Г.3 - Зовнішні стіни загальною площею 5 м2

 

Матеріал

прошарку

Розрахункові величини

Формула

δ, м

λ,

Вт/(м20С)

s,

Вт/( м2 0С)

R,

Вт/( м2 0С)

Di=Ri∙si

Di=∑Ri∙si

(у порядку зростання )

Y,

Вт/( м2 0С)

1

Штукатурка

0,0015

0,76

11,09

0,02

0,22

0,22

10,46

Y1=(R1s21+s2) /(1+R1s2)

2

Цегла

(2,5 цеглини)

0,640

0,81

10,12

0,80

8,12

8,34

 

 

3

Повітряний шар

0,008

0,03

0

0,25

0

8,34

 

 

4

Пінополістирол (ППС)

0,064

0,04

0,82

1,59

1,30

9,64

 

 

5

Плитка керамічна

0,007

0,81

9,86

0,01

0,09

9,73

 

 

 

Всього

0,734

 

 

2,67

 

 

 

 

Таблиця Г.4 - Перегородки загальною площею 33 м2

 

Матеріал шару

Розрахункові величини

Формула

δ, м

λ,

Вт/(м20С)

s,

Вт/( м2 0С)

R,

Вт/( м2 0С)

Di=Ri∙si

Di=∑Ri∙si

(у порядку зростання)

Y,

Вт/( м2 0С)

1

Штукатурка

0,02

0,76

11,20

0,03

0,33

0,33

13,48

Y1=(R1s21+ Y2)/(1+R1 Y2)

2

Цегла

(0,5 цеглини)

0,12

0,81

10,12

0,16

1,62

1,95

16,39

Y1=(R2s22+s) /(1+R2∙s)

2а

Умовна середина міжповерхового перекриття

0

 

0

 

0

 

 

 

3

Штукатурка

0,02

0,76

11,10

0,03

0,33

2,28

 

 

 

Всього

 

 

 

0,22

 

 

 

 

Г.2.4.3 Для вікон теплозасвоєння приблизно дорівнює нулю, а величину коефіцієнта тепло-поглинання слід прийняти за формулою, наведеною у СНіП ІІ-3

BF =1/(1,08∙RF) =1/(1,08∙0,5) = 0,018  Вт/( м20С).

Г.2.4.4 При розрахунках підлоги і стелі принциповим є те, що ці огороджувальні конструкції несиметричні і серединою вважається половина теплової інерції 0,5D всієї огороджувальної кон­струкції (s = 0).

Г.2.4.5 Для подальших розрахунків приймаємо товщину акумуляційного шару              ть = 0,1 м (рисунок 4.1).

Г.2.4.6 Визначаємо коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні підлоги як міжповерхового перекриття.

Результати проміжних розрахунків наведені у таблиці Г.5.

Таблиця Г.5 - Підлога як міжповерхове перекриття загальною площею 12м2 (проміжні розрахунки)

 

Матеріал шару

Расчетные величины

δ, м

λ,

Вт/(м20С)

s,

Вт/( м2 0С)

R,

Вт/( м2 0С)

Di=Ri∙si

Di=∑Ri∙si

(у порядку зростання)

1

Лицьове покриття

0,002

0,33

7,52

0,006

0,045

0,045

2

Підоснова

0,004

0,05

0,92

0,085

0,078

0,123

3

Клеюча мастика

0,001

0,17

4,56

0,006

0,027

0,150

4

Акумуляційний шар

0,100

1,74

11,09

0,058

0,640

0,790

5

Стяжка (цементно-піщана)

0,030

0,93

11,09

0,032

0,350

1,140

6

ППС

0,030

0,04

0,82

0,730

0,600

1,740

7

Плита перекриття

0,140

1,74

16,77

0,080

1,350

3,080

Г.2.4.7 Оскільки половина суми величин теплових інерцій міжповерхового перекриття дорівнює 0,5D = 0,5 ∙ 3,08 = 1,54, то умовна середина перекриття (s = 0) знаходиться у шарі ППС. Ця умовна середина перекриття віддалена від межі акумуляційного і теплоізоляційного шарів на величину D = 0,40 з термічним опором R = 0,49 (м20С)/Вт, тобто на відстань 0,020 м (таблиця Г.6, п.6а).

Г.2.4.8 Коефіцієнти теплозасвоєння підлоги як міжповерхового (внутрішнього) перекриття з врахуванням s = 0 в умовній середині перекриття наведені у таблиці Г.6.

Таблиця Г.6 - Підлога як міжповерхове перекриття загальною площею 12 м2 (остаточні розрахунки)

 

Материал слоя

Розрахункові величини

Формула

δ, м

λ,

Вт/(м20С)

s,

Вт/( м2 0С)

R,

Вт/( м2 0С)

Di=Ri∙si

Di=∑Ri∙si

(у порядку зростання )

Y,

Вт/( м2 0С)

1

Лицьове

покриття

0,002

0,330

7,52

0,006

0,045

0,045

5,34

Y1=(R1s21+ Y2)/(1+R1 Y2)

2

Підоснова

0,004

0,047

0,92

0,085

0,078

0,123

5,17

Y2=(R2∙s22+ Y3) /(1+R2∙Y3)

3

Клеюча

мастика

0,001

0,170

4,56

0,006

0,027

0,150

8,76

Y3=(R3s23+ Y4) /(1+R3Y4)

4

Акумуляційний шар

0,100

1,740

11,09

0,058

0,640

0,790

9,11

Y4=(R4s24+ Y5) /(1+R4Y5)

5

Стяжка

(цементно-пещана)

0,030

0,930

11,09

0,032

0,350

0,140

4,20

Y5=(R5∙s25+ Y6) /(1+R5∙Y6)

ППС

(шар 1)

0,020

0,041

0,82

0,490

0,400

1,540

0,33

Y6=(R6∙s26+ s6б) /(1+R6∙ s6б)

Умовна середина міжповерхового перекриття

0

 

0

 

0

0

 

 

ППС

(шар 2)

0,010

0,041

0,82

0,240

0,200

1,740

 

 

7

Плита

перекриття

0,140

1,740

16,77

0,080

1,350

3,090

 

 

Г.2.4.9 Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні стелі як міжповерхового перекриття слід розраховувати аналогічно. При цьому порядок шарів зворотний: внутрішній шар стелі від­творює зовнішню поверхню плити перекриття.

Г.2.4.10 Визначаємо положення шару різких коливань температури у стелі.

Розраховуємо показники теплової інерції за формулою (4.9), починаючи з зовнішнього шару, доки сума показників теплової інерції не стане більше одиниці. Хід розрахунку наведений у таблиці Г.7.

Таблиця Г.7 - Стеля як міжповерхове перекриття загальною площею 12 м2 (проміжні розрахунки)

 

Матеріал шару

Розрахункові величини

δ, м

λ,

Вт/(м20С)

s,

Вт/( м2 0С)

R,

Вт/( м2 0С)

Di=Ri∙si

Di=∑Ri∙si

(у порядку зростання)

1

Плита

перекриття

0,140

1,74

16,77

0,080

1,350

1,35

2

ППС

0,030

0,04

0,82

0,730

0,600

1,95

3

Стяжка (цементно-пещана)

0,030

0,93

4,56

0,032

0,350

2,30

4

Акумуляційний шар

0,100

1,74

11,09

0,058

0,640

2,94

5

Клеюча

мастика

0,001

0,17

11,09

0,006

0,027

2,97

6

Підоснова

0,004

0,05

0,92

0,085

0,078

3,05

7

Лицьове покриття (ковролін)

0,002

0,33

7,52

0,006

0,045

3,09

Г.2.4.11 Оскільки половина суми величин теплових інерцій міжповерхового перекриття дорів­нює 0,5 ∙ D = 3,09 ∙  0,5 = 1,54, то умовна середина перекриття (s = 0) знаходиться у шарі теплоізоляції (ППС). Ця умовна середина перекриття віддалена від межі плити перекриття і теплоізоляційного шару на величину D = 0,18 з термічним опором                           R = 0,22 (м20С)/Вт, тобто на відстань 0,009 м (таблиця Г.8, п. 2а).

Г.2.4.12 Коефіцієнт теплозасвоєння стелі як міжповерхового (внутрішнього) перекриття з враху­ванням .у = 0 наведений у таблиці Г.8.

Таблиця Г.8 - Стеля або підлога міжповерхового перекриття загальною площею 12 м2

 

Матеріал шару

Розрахункові величини

Формула

δ, м

λ,

Вт/(м20С)

s,

Вт/( м2 0С)

R,

Вт/( м2 0С)

Di=Ri∙si

Di=∑Ri∙si

(у порядку зростання )

Y,

Вт/( м2 0С)

1

Лицьове

покриття

0,140

1,740

16,77

0,08

1,35

1,35

21,88

Y1=(R1s21+ Y2)/(1+R1 Y2)

2а

ППС

(шар 1)

0,009

0,041

0,82

0,22

0,18

1,53

0,82

Y1=(R2∙s2+s) /(1+R2∙s)

Умовна середина міждповерхового перекриття

0

 

0

 

 

0

 

 

ППС

(шар 2)

0,021

0,041

0,82

0,51

0,42

3,04

 

 

Г.2.5 Виконаємо розрахунок суми добутків коефіцієнтів теплопоглинання поверхні кожної i-Ї огороджувальної конструкції на її площу. Коефіцієнт теплопоглинання Bi визначаємо за СНіП ІІ-3. Одержані дані наведені у таблиці Г.9.

Таблиця Г.9 - Розрахунок складових FiBi

Елементи огорожувальної

конструкції

Yi,

Вт/(м20С)

Bi,

Вт/( м2 0С)

Fi,

м2

Fi∙Bi

Вт/0С

1

Зовнішні стіни

10,46

5,10

5

25,50

2

Перегородки

13,48

4,48

33

147,84

3

Вікна

 

1,85

4

7,41

4

Підлога

5,34

2,88

12

34,56

5

Стеля

21,88

6,22

12

74,64

Fi Bi=289,95

Г.2.6 Коефіцієнт нерівномірності тепловіддачі теплоакумулюючої підлоги як опалювального приладу слід визначати за рисунком 4.1, виходячи із прийнятої товщини акумуляційного шару ть = 0,1 мі значення kb = 0,292 (на рисунку позначено стрілкою). Тоді коефіцієнт нерівномірності віддачі теплоти гріючою підлогою дорівнює М =1,3.

Г.2.7 Розрахункову амплітуду коливань температури внутрішнього повітря у приміщенні ви­значаємо за (4.8)

Areqht = (0,7 ∙ М Qreqht)/ ( Fi Bi) = (0,7 ∙ 1,3 ∙ 730) / 289,95 = 2,3 0С,

де Qreqht =1,3 ∙ 561,6 =730 Вт.

Одержана величина амплітуди коливань температури внутрішнього повітря менша ніж норма, що вказана у 2.4,

Areqht = 2,3< Aht = 2,5 0С.

Таким чином, приміщення за другим варіантом відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Г.2.8 Розрахункова електрична потужність ЕКСО ТА за (4.15) дорівнює

Preqhtb =24 ∙ Qreqhtb /zb =24 ∙ 730 / 7 =2503 Вт,

де zb = 7 - період накопичення теплоти в акумуляційному шарі, год.

Г.2.9 Враховуючи (4.12), розрахункова електрична потужність догрівачів за (4.16) дорівнює

Preqhtс =24 ∙ Qreqhtс /zс =24 ∙ 140,4 / 4 =842,4 Вт

де Qreqhtс = 0,25 Qvht = 0,25 ∙ 561,6 =140,4 Вт,

zc = 4 - період роботи догрівачів за добу, год.

   
  Все выше приведенные материалы взяты из общедоступных источников. Если вы обнаружили опечатки или неточности, пожалуйста, уведомьте администрацию.
Отправить сообщение для: obogreem@obogreem.com.ua с вопросами и замечаниями об этом веб-узле.
© 2006 [*] [*] Создан 01.06.06 Дата изменения: 11.12.2017