| 
 
   
Додатки |  | | (обов'язковий) | 
		ГОСТІ 2. 1.005-88  | ССБТ.Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.  |  | 
			ГОСТ 12.1.013-78  | ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования.  |  | 
			ГОСТ 12.2.007.0-75  | ССБТ. Изделия злектротехнические. Общие требования безопасности.  |  | 
			ГОСТ 10434-82  | Соединения контактные электрические. Классификация. Общие технические требования.  |  | 
			ГОСТ 13109-97  | Электрическая энергия. Совместимость технических средств электро-магнитная. НормьІ качества электрической энергии в системах электроснабжения общего назначения.  |  | 
			ГОСТ 14254-96  | Степени защиты, обеспечиваемые оболочками (Код ІР).  |  | 
			ГОСТ 3033 1.1-95  | Электроустановки зданий. Основные положения.  |  | 
			ГОСТ 3033 1.2-95  | Электроустановки зданий. Часть 3. Основные характеристики.  |  | 
			ГОСТ 3033 1.3-95  | Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Защита от поражений злектрическим током.  |  | 
			ГОСТ 3033 1.5-95  | Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Защита от сверхтоков.  |  | 
			ГОСТ 3033 1.9-95  | Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Применение мер защиты от сверхтоков.  |  | 
			ДСТУ 2339-94  | Енергозбереження. Основні положення.  |  | 
			ДБН А.2.2-3-97  | Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва.  |  | 
			ДБН В.1.1-7-2002  | Пожежна безпека об'єктів будівництва.  |  | 
			ДБН В.2.2-1-95  | Будинки і споруди. Будівлі і споруди для тваринництва.  |  | 
			ДБН В.2.2-2-95  | Будинки і споруди. Теплиці і парники.  |  | 
			ДБН В.2.2-3-96  | Будинки і споруди. Будинки та споруди навчальних закладів.  |  | 
			ДБН В.2.2-4-96  | Будинки і споруди. Будинки і споруди дитячих дошкільних закладів.  |  | 
			ДБН В.2.2-9-99  | Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення.  |  | 
			ДБН В.2.2-10-2001  | Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я.  | 
 | 
		ДБН 79-92  | Житлові будинки для індивідуальних забудовників України.  |  | 
			СНиП 2.01.01-82  | Строительная климатология и геофизика.  |  | 
			СНиП 2.03.13-88  | Полы.  |  | 
			СНиП II-3-79**  | Строительная теплотехника. Изд. 1986 г.  |  | 
			СНиП 2.04.05-91  | Отопление, вентиляция и кондиционирование.  |  | 
			СНиП 2.08.01-89  | Жилые здания.  |  | 
			СНиП 2.09.04-87  | Административные и бытовые здания.  |  | 
			ДСН 3.3.6.042-99  | Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.  |  | 
			ДСНІП 239-96  | Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань.  |  | 
			ДНАОП 0.00-1.32-01  | Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.  |  | 
			НАПБА.01.001-95  | Правила пожежної безпеки в Україні.  |  | 
			ПУЕ  | Правила устройства злектроустановок. 6-е издание. Переработанное и дополненное. Изд. 1986г.  | 
 | 
 | (обов'язковий) Таблиця Б. 1 - Терміни та їх визначення | Терміни | Позначення | Характеристика | Одиниця виміру |  | 1 Загальні поняття |  | 
			1.1 Загальна площа підлоги  | 
			fl  | Площа підлоги, яка обмежена внутрішньою поверхнею огороджувальних конструкцій приміщення (згідно з ДБН В.2.2-9)  | м2 |  | 
			1.2 Корисна площа підлоги  | 
			Ff  | Площа підлоги основних приміщень (згідно з СНІП 2.08.01)  | М2 |  | 
			1.3 Площа гріючої підлоги  | Fhl  | Площа підлоги, на яку укладають нагрівальний кабель  | м2 |  | 
			1.4 Зона найбільшого охолодження приміщення  | Fh  | Смуга підлоги вздовж зовнішніх огороджувальних конструкцій приміщення завширшки не більше 1 м  | м2 |  | 
			1.5 Розрахунковий період ЕКСО ТА  | d  | Час, на який розраховано акумуляційне опалення приміщення нагрітою підлогою  | год |  | 
			1.6 Робоча зона приміщення  | - | Простір над рівнем підлоги заввишки 2 м при виконанні роботи стоячи або 1,5 м при виконанні роботи сидячи  | - |  | 
			1.7 Місце постійного перебування людей  | -  | Місце, де люди перебувають більше ніж 2 год безперервно  | - |  | 
			1.8 Місце тимчасового перебування людей  | -  | Місце, де люди перебувають менше ніж 2 год за зміну або менше ніж 50 % робочого часу  | - |  | 
			1.9 Основна система опалення  | -  | Система опалення приміщення, яка має установку постійного забезпечення теплотою приміщення в опалювальний період  | - |  | 
			1.10 Додаткова система опалення  | - | Система опалення приміщення, яка має установку періодичного забезпечення теплотою приміщення і створення в ньому разом з основною системою опалення комфортних умов для людей, а в сільськогосподарських будівлях та спорудах - для тварин та ін.  | - | 
 
	Продовження таблиці Б. 1 | Терміни | Позначення | Характеристика | Одиниця виміру |  | 
			1.11 Система розподіленого електрообігрівання  | - | Сукупність функціонально зв'язаних між собою електронагрівальних секцій різного типу, електроустановчих виробів загального призначення, кабельних ліній і електропроводок для зовнішніх з'єднань електронагрівальних елементів з шафою керування або блоком живлення, а також механічних кріпильних та захисних елементів  | - |  | 
			1.12 Акумуляційний шар  | - | Шар однорідного матеріалу в будівельній конструкції, призначений для накопичення та подальшої віддачі теплоти повітрю приміщення  | - |  | 
			1.13 Лицьовий шар (або покриття)  | -  | Верхній шар підлоги, який безпосередньо піддається експлуатаційним впливам  | - |  | 
			1.14 Прошарок  | -  | Проміжний шар підлоги, який зв'язує покриття з нижнім шаром підлоги  | - |  | 
			1.15 Гідроізолювальний шар  | - | Шар, який перешкоджає прониканню через підлогу стічних та ґрунтових вод  | - |  | 
			1.16 Стяжка (основа під покриття)  | - | Шар підлоги для вирівнювання поверхні нижчого шару  | - |  | 
			1.17 Підстилаючий шар  | - | Шар підлоги, що розподіляє навантаження на основу  | - |  | 2 Електротехнічні поняття |  | 
			2.1 Кабельна електронагрівальна секція  | - | Електронагрівальна секція, в якій як розподілений нагрівальний елемент використовують одно-або багатожильний нагрівальний кабель  | - |  | 
			2.2 Нагрівальний кабель 
			  | - | Кабельний виріб, призначений для перетворення електричної енергії в теплову з метою опалення  | - |  | 2.3 Номінальна питома потужність електронагрівальної секції  | Pn | Потужність для визначення у розрахунках питомого лінійного або поверхневого тепловиділення  | Вт/м  Вт/м2 | 
 
	Продовження таблиці Б. 1 | Терміни | Позначення | Характеристика | Одиниця виміру |  | 2.4 Нормована теплова потужність електронагрівальної секції  | - | Потужність, яка виділяється електронагрівальною секцією в заданих температурних умовах  | Вт |  | 2.5 Встановлена потужність електронагрівальної секції  | - | Максимальна потужність, яка виділяється електронагрівальною секцією в заданому діапазоні умов експлуатації  | Вт |  | 2.6 Робоча напруга електронагрівальної секції  | - | Номінальна ефективна напруга, за якої передбачена експлуатація електронагрівальної секції  | В |  | 2.7 Робоча температура електронагрівальної секції  | - | Максимально допустима температура електронагрівальної секції під робочою напругою, що діє на ізоляцію електронагрівальних елементів  | °С |  | 2.8 Максимальна температура електронагрівальної секції  | - | Температура, встановлена для електронагрівальної секції, і обумовлена властивостями матеріалів, з яких вона виготовлена  | °С |  | 2.9 Номінальний робочий опір жили  | - | Опір постійному струму жили нагрівального кабелю завдовжки 1 м у холодному стані (при температурі 20 °С)  | Ом |  | 2.10 Живильний кабель і (провід)  | - | Кабель (провід), який з'єднує нагрівальну секцію з електричною мережею живлення  | - |  | 2.11 З'єднувальна муфта   | - | Елемент нагрівальної секції, який електричко і механічно з'єднує нагрівальний кабель з живильним кабелем (проводом) або нагрівальні кабелі між собою та забезпечує герметизацію і механічний захист місця з'єднання  |   |  | 2.12 Кінцева муфта  | - | Елемент нагрівальної секції, який електричне і механічно з'єднує різнорідні жили нагрівального кабелю та забезпечує герметизацію і механічний захист місця з'єднання  | - |  | 2.13 Терморегулятор  | - | Термочутливий керуючий пристрій системи керування нагрівальною секцією з циклічною дією, призначений для підтримання заданого споживачем теплового режиму в приміщенні  | Ом | 
 
	Продовження таблиці Б. 1 | 
		Терміни | Позначення | Характеристика | Одиниця виміру |  | 2.14 Датчик температури  | - | Вхідна частина приладу керування нагрівальною секцією, яка фіксує температуру підлоги або повітря у приміщенні і передає її електричним сигналом, що відповідає цій температурі, до терморегулятора  | 0С |  | 2.15 Крок укладання нагрівального кабелю  | - | Відстань (в осях) між паралельними суміжними частинами нагрівального кабелю, який укладають у вигляді "змійовика"  | см |  | 3 Теплотехнічні поняття |  | 3.1 Теплостійкість огороджувальної конструкції  | - | Властивість огороджувальної конструкції змінювати температуру внутрішньої поверхні під впливом коливання температури зовнішнього повітря або температури в приміщенні  |   |  | 3.2 Тепловий режим  приміщення  | - | Сукупність чинників і процесів, які формують тепловий внутрішній мікроклімат приміщення в процесі експлуатації  | " |  | 3.3 Потік теплоти  | Q | Кількість теплоти, що проходить крізь конструкцію за одиницю часу  | Вт |  | 3.4 Питомий потік теплоти  | q | Кількість теплоти, що проходить крізь поверхню огороджувальної конструкції, віднесена до одиниці площі  | Вт/м2 |  | 3.5 Розрахункове тепловиділення нагрівальної секції  | Qreqht | Розрахункова величина, яка визначає кількість лінійного або поверхневого тепловиділення нагрівальної секції  | Вт/м  Вт/м2 |  | 3.6 Теплопровідність  | - | Властивість матеріалу конструкції переносити теплоту під дією різниці (градієнта) температур на його поверхні  |   |  | 3.7 Коефіцієнт теплопровідності матеріалу  | λ | Величина, що кількісно дорівнює щільності потоку теплоти, який проходить в ізотермічних умовах крізь шар матеріалу завтовшки 1 м за різниці температур в один градус Цельсія  | Вт/(м2∙ °С) | 
 
	Продовження таблиці Б. 1 | Терміни | Позначення | Характеристика | Одиниця виміру |  | 3.8 Термічний опір шарів огороджувальної конструкції  | R | Обернена величина поверхневої щільності потоку теплоти, що проходить крізь шар матеріалу огороджувальної конструкції за різниці температур на його поверхні в один градус Цельсія  | (м2 ∙°С)/Вт |  | 3.9 Коефіцієнт теплозасвоєння огороджувальної конструкції  | Y | Відношення величини амплітуди гармонійних коливань щільності потоку теплоти через нерівномірність віддачі теплоти системою опалення до величини амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні зовнішньої огорожі  | Вт/(м2∙°С) |  | 3.10 Коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу  | s | Величина, яка відображає властивість матеріалу сприймати теплоту при коливанні температури на його поверхні  | Вт/(м2∙°С) |  | 3.11 Теплова інерція огороджувальної конструкції  | D | Величина, що чисельно дорівнює сумі добутків термічних опорів окремих шарів огороджувальної конструкції на коефіцієнти теплозасвоєння матеріалу цих шарів  | - |  | 3.12 Коефіцієнт тепловіддачі (теплообміну, теплосприй-няття) огороджувальної конструкції  | α | Величина, що чисельно дорівнює тепловому потоку між поверхнею конструкції і навколишнім середовищем  | Вт/(м2 ∙0С) |  | 3.13 Приведений коефіцієнт теплопередачі огороджувальної конструкції  | kr | Середньозважений коефіцієнт теплопередачі теплотехнічне неоднорідної огороджувальної конструкції  | Вт/(м2 ∙0С) |  | 3.14 Середньодобова температура внутрішнього повітря приміщення  | tv | Середньодобова температура, яка визначається з урахуванням комфортних умов чи технологічних вимог до виробничих процесів  |  0С | 
 Умовні позначення основних індексів: 
	b            - 
	база, основа с         
	   - 
	додаток 
	d            - 
	година, доба 
	h            - 
	теплота 
	ht           - 
	опалення, тепловтрати приміщення 
	i             
	- 
	цілочисельний перелік max       
	- максимальне значення 
	n            - 
	нормативне значення r          
	   - 
	зведене значення 
	req        
	- потрібне значення 
	si           
	- внутрішнє середовище 
	sе          - 
	зовнішнє середовище 
	v           -середньодобове значення1, 2, 3   - порядкова нумерація символу
 Δ           
	- перепад, надмірність температури υ            - вентиляція | 
 | (рекомендований) В.1 Вихідні дані Нагрівальна секція укладається в підлогу приміщення площею 16,0 м2, розташованого на першому поверсі будинку. Ескіз плану підлоги з укладеною нагрівальною секцією наведено на рисунку В.1. Розріз підлоги з укладеною нагрівальною секцією наведено на рисунку В.2. | 
		 | 
		
		 |  | 
			Sht- 
			крок укладання нагрівального кабелю;  
			dk - 
			діаметр нагрівального кабелю 
			  
			Рисунок В.1 
			- 
			Ескіз плану укладанння нагрівальної секції в підлозі | 
			1 
			- 
			стіна; 
			2 - 
			лицьове покриття; 
			3 - 
			підоснова;4 - 
			датчик температури; 
			5 - 
			стяжка; 
			6 – 
			нагрівальнийкабель; 
			7 - 
			монтажна стрічка; 
			8 - 
			теплоізоляція;9 - 
			плита міжповерхового перекриття;10 - 
			торцева теплоізоляція 
			Рисунок В.2 - 
			Приклад розрізу підлоги з укладеною нагрівальною секцією | 
 Шари, розташовані вище нагрівального кабелю: -   цементно-піщана стяжка: товщина 
	msi1                                                               
	0,03        
	м; коефіцієнт теплопровідності 
	λsi1                 
	0,93        
	Вт/( м2 ∙ 0С); -   клеюча мастика: товщина 
	msi2                                                               0,001      м; коефіцієнт теплопровідності 
	λsi2         
	        0,17        Вт/( м2 ∙ 0С); -   підоснова: товщина 
	msi3                                                             
	0,003      м; коефіцієнт теплопровідності 
	λsi3         
	      0,047      Вт/( м2 ∙ 0С); -   лицьове покриття: товщина 
	msi4                                                               
	0,003      м; коефіцієнт теплопровідності 
	λsi4         
	      0,33        Вт/( м2 ∙ 0С). Шари, розташовані нижче нагрівального кабелю: -  цементно-піщана стяжка: товщина 
	mse1                                                              
	0,01   м; коефіцієнт теплопровідності 
	λse1    
	      0,93   Вт/( м2 ∙ 0С); -  теплоізоляція: товщина 
	mse2                                                              
	0,05   м; коефіцієнт теплопровідності 
	λse2                
	0,041 Вт/( м2 ∙ 0С); -  плита міжповерхового перекриття:товщина 
	mse3                                                        
	        
	0,25   м;
 коефіцієнт теплопровідності 
	λse3    
	       1,74   Вт/( 
	м2 ∙ 0С).
 Розрахункова втрата теплоти в приміщенні 
	Qvht = 1170 Вт. В.2 Порядок розрахунків В.2.1 Визначимо загальний термічний опір шарів підлоги, що розташовані вище нагрівального кабелю за 3.3 
	Rsi= 
	msi1 
	/ 
	λsi1+ msi2 / λsi2 + msi3 / λsi3+ msi4 / λsi4+1/ αsi= 
	=0,03 / 0,93+0,001 / 0,17+0,003 / 0,047+0,003 / 0,33+1 / 9,9 =0,212 (м2 ∙ 0С)/Вт В.2.2 Визначимо загальний термічний опір шарів підлоги, що розташовані нижче нагрівального кабелю за 3.3 
	Rse= 
	mse1 
	/ 
	λse1+ mse2 / λse2+ mse3 / λse3+1/ αse= 
	= 0,01 / 0,93+0,05 / 0,041+0,25 /1,74 +1/23,26 = 1,418 (м2 ∙ 0С)/Вт. В.2.3 Визначимо теплову потужність нагрівальної секції за (3.1) 
	Qreqht = 
	Qvht 
	∙ (Rsi +  Rse ) / Rse =1170 (0,212+1,418) /1,418 = 1345 Вт. В.2.4 Визначимо електричну потужність нагрівальної секції за (3.2) 
	Preqht=kz 
	∙ 
	Qreqht=1,3 ∙ 1345=1748 Вт. В.2.5 Довжину нагрівального кабелю визначаємо за (3.3) 
	Lk = Preqht I 
	Рn = 1748/18 = 97 м . В.2.6 Вибираємо нагрівальну секцію потужністю 
	Preqht = 1900 Вт з такими параметрами: довжина нагрівального кабелю 
	Lk = 
	105 м, зовнішній діаметр кабелю 
	dk = 0,008 м, допустима кратність радіуса внутрішньої кривої вигину нагрівального кабелю до його зовнішнього діаметра Krd≥6. В.2.7 Крок укладання кабелю визначаємо за формулою (3.4) 
	Sht=100 ∙ 
	Fht / Lk = 100 ∙ 16,0 / 105 = 0,15 м. В.2.8 Перевірка на допустиму кратність радіуса г внутрішньої кривої вигину нагрівального кабелю виконується за формулою (3.5), 
	де  Kr=8,9>Krd =6; 
	Kr=r / 2 ∙ 
	dk= (Sht 
	-0,008)/2 ∙ dk= (0,15 -0,008)/ 2 ∙ 0,008 = 8,9 .   | 
 | (рекомендований) Г.1 Вихідні дані Будинок розміщений у м. Києві. Приміщення розташоване на 12 поверсі і є торцевою житловою секцією з однією зовнішньою стіною з вікном і трьома внутрішніми перегородками. Геометричні розміри приміщення і вікон наведені у таблиці Г.1.  Таблиця Г.1 | Найменування об’єкта | Індекс | Ширина, 
		b , 
		м | Довжина,  а, 
		м | Висота,  
		h, 
		м | Площа,  
		F, 
		м2 |  | 
			Приміщення  | si  | 3  | 4  | 3  | 12  |  | 
			Вікно | F  | 2  | -  | 2  | 4  | 
 Допустима амплітуда коливань внутрішнього повітря у приміщенні 
	Aht = 
	2,5 0С 
	  Розрахункова температура зовнішнього повітря 
	tse 
	= -22 0С  Середня температура опалювального періоду 
	tvse = 
	-1,1 0С  Середня температура внутрішнього повітря приміщення 
	tv = 
	18 0С Середня нормована температура поверхні підлоги за час використання приміщення  τ 
	v 
	= 28 0С Контрольний показник питомого теплового потоку 
	q*hn =  
	57 Вт/( м2 ∙ 0С) Коефіцієнти тепловіддачі: внутрішніх поверхонь стін, підлог 
		αsi = 9,9 Вт/( м2 ∙ 0С)зовнішніх поверхонь αse= 
		23,26 Вт/( м2 ∙ 0С)
 Нормативне значення опору теплопередачі вікон 
	Rf = 
	0,5 (м2 ∙ 0С)/Вт Тривалість пільгового часу 
	zb = 7  год  Коефіцієнт циклічності  kb = 0,292 Розглянемо два варіанти виконання огороджувальних конструкцій будинку. 
	Перший варіант. 
	Зовнішні стіни виконують цегляними (2,5 цеглини) і опоряджують керамічною плиткою з фасадної частини та штукатуркою всередині. Внутрішні перегородки виконують з цегли. 
	Другий варіант. 
	З фасадної частини виконують утеплення у вигляді спеціальної конструкції з повітряним прошарком і зовнішнім утеплювачем. Використовують поквартирні теплоутилізатори з електронагрівачем, який дозволяє зменшити втрати теплоти на 30-50 %. Г.2 Порядок розрахунків Г.2.1 У таблиці Г.2 наведені розрахунки втрат теплоти за першим та другим варіантами при 
	tse = -22 °С, виконані згідно з додатком 12* до СНІП 2.04.05, та перевірка вимоги щодо непере-вищення контрольних показників питомого потоку теплоти, яку визначають за додатком 25 до СНіП 2.04.05. Таблиця Г.2 | 
		Складові розрахунків | 
		Позначення | 
		Числовое значення  
		за вариантом, Вт | 
		Розрахункова 
		формула |  | 
			1-й | 
			2-й |  | 
			Тепловтрати, Вт | 
			крізь стіни | 
			Qsi | 
			206,1 | 
			75,8 | 
			Відповідно 
			СНіП 2.04.05 |  | 
			крізь 
			вікна | 
			QF | 
			243,2 | 
			243,2 | 
			Відповідно СНіП 2.04.05 |  | 
			крізь стіни 
			і 
			вікна | 
			- | 
			449,3 | 
			319,0 | 
			- |  | 
			на вентиляцію | 
			Qυ | 
			485,3 | 
			242,6 | 
			Відповідно СНіП 2.04.05 |  | 
			крізь стіни, 
			вікна 
			і на вентиляцію | 
			Qvht | 
			934,6 | 
			561,6 | 
			Qvht = 
			Qsi+ 
			QF + 
			Qυ |  | 
			Розрахунковий питомий  потік теплоти, Вт/м2 | 
			qreqh | 
			77,8 | 
			46,8 | 
			за формулою (4.1) |  | 
			Перевірка на 
			вимогу неперевищення контрольных показників, Вт/м2 | 
			q*hn≥ qreqh | 
			57<77,8 | 
			57>46,8 | 
			за формулою (4.3) | 
 Г.2.2 Висновки за енергоефективністю варіантів: Приймаємо для подальшого розгляду другий варіант.  Г.2.3 За формулою (4.4) визначаємо допустимий питомий потік теплоти від підлоги  
	qmaxh = αsi ∙ (τv – tv) = 9,9 ∙ (28 -18) = 99 
	Вт/м2, що забезпечує опалення приміщення згідно з 4.5.6 
	q*hn= 46,8 < qmaxh = 99 Вт/м2. Г.2.4 Визначимо розрахункову амплітуду коливань повітря у приміщенні. Г.2.4.1 Для зовнішніх стін прошарок різких коливань температури встановлюється у двох перших прошарках, тобто його межа знаходиться у другому прошарку і коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні зовнішніх стін розраховуємо за формулою (4.14). Результати розрахунків наведені у таблиці  Г.3. Г.2.4.2 У середині внутрішніх перегородок (симетричних огорож) приймаємо 
	s = 
	0. Тоді 
	Y визначаємо за (4.13), (4.14). Результати розрахунків коефіцієнтів теплозасвоєння зовнішньої поверхні внутрішніх перегородок наведені у таблиці Г.4. Таблиця Г.3 - Зовнішні стіни загальною площею 5 м2 | 
		№ 
		  | 
		Матеріал  
		прошарку | 
		Розрахункові величини | 
		Формула |  | 
			δ, м | 
			λ, 
			Вт/(м2∙ 0С) | 
			s, 
			Вт/( м2 ∙ 0С) | 
			R, 
			Вт/( м2 ∙ 0С) | 
			Di=Ri∙si | 
			∑Di=∑Ri∙si 
			(у порядку зростання ) | 
			Y, 
			Вт/( м2 ∙ 0С) |  | 
			1 | 
			Штукатурка | 
			0,0015 | 
			0,76 | 
			11,09 | 
			0,02 | 
			0,22 | 
			0,22 | 
			10,46 | 
			Y1=(R1∙s21+s2) /(1+R1∙s2) |  | 
			2 | 
			Цегла 
			(2,5 
			цеглини) | 
			0,640 | 
			0,81 | 
			10,12 | 
			0,80 | 
			8,12 | 
			8,34 | 
			  | 
			  |  | 
			3 | 
			Повітряний шар | 
			0,008 | 
			0,03 | 
			0 | 
			0,25 | 
			0 | 
			8,34 | 
			  | 
			  |  | 
			4 | 
			Пінополістирол (ППС) | 
			0,064 | 
			0,04 | 
			0,82 | 
			1,59 | 
			1,30 | 
			9,64 | 
			  | 
			  |  | 
			5 | 
			Плитка керамічна | 
			0,007 | 
			0,81 | 
			9,86 | 
			0,01 | 
			0,09 | 
			9,73 | 
			  | 
			  |  | 
			  | 
			Всього | 
			0,734 | 
			  | 
			  | 
			2,67 | 
			  | 
			  | 
			  | 
			  | 
 Таблиця Г.4 - Перегородки загальною площею 33 м2 | 
		№ 
		  | 
		Матеріал 
		шару | 
		Розрахункові величини | 
		Формула |  | 
			δ, м | 
			λ, 
			Вт/(м2∙ 0С) | 
			s, 
			Вт/( м2 ∙ 0С) | 
			R, 
			Вт/( м2 ∙ 0С) | 
			Di=Ri∙si | 
			∑Di=∑Ri∙si 
			(у порядку зростання) | 
			Y, 
			Вт/( м2 ∙ 0С) |  | 
			1 | 
			Штукатурка | 
			0,02 | 
			0,76 | 
			11,20 | 
			0,03 | 
			0,33 | 
			0,33 | 
			13,48 | 
			Y1=(R1∙s21+ 
			Y2)/(1+R1∙ 
			Y2) |  | 
			2 | 
			Цегла 
			(0,5 цеглини) | 
			0,12 | 
			0,81 | 
			10,12 | 
			0,16 | 
			1,62 | 
			1,95 | 
			16,39 | 
			Y1=(R2∙s22+s2а) /(1+R2∙s2а) |  | 
			2а | 
			Умовна середина міжповерхового перекриття | 
			0 | 
			  | 
			0 | 
			  | 
			0 | 
			  | 
			  | 
			  |  | 
			3 | 
			Штукатурка | 
			0,02 | 
			0,76 | 
			11,10 | 
			0,03 | 
			0,33 | 
			2,28 | 
			  | 
			  |  | 
			  | 
			Всього | 
			  | 
			  | 
			  | 
			0,22 | 
			  | 
			  | 
			  | 
			  | 
 Г.2.4.3 Для вікон теплозасвоєння приблизно дорівнює нулю, а величину коефіцієнта тепло-поглинання слід прийняти за формулою, наведеною у СНіП ІІ-3 
	BF =1/(1,08∙RF) =1/(1,08∙0,5) = 0,018  Вт/( м2 ∙ 0С). Г.2.4.4 При розрахунках підлоги і стелі принциповим є те, що ці огороджувальні конструкції несиметричні і серединою вважається половина теплової інерції 
	0,5D 
	всієї огороджувальної конструкції (s = 0). Г.2.4.5 Для подальших розрахунків приймаємо товщину акумуляційного шару              ть = 0,1 м (рисунок 4.1). Г.2.4.6 Визначаємо коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні підлоги як міжповерхового перекриття. Результати проміжних розрахунків наведені у таблиці Г.5. Таблиця Г.5 - Підлога як міжповерхове перекриття загальною площею 12м2 
	(проміжні розрахунки) | 
		№ 
		  | 
		Матеріал шару | 
		Расчетные величины |  | 
			δ, м | 
			λ, 
			Вт/(м2∙ 0С) | 
			s, 
			Вт/( м2 ∙ 0С) | 
			R, 
			Вт/( м2 ∙ 0С) | 
			Di=Ri∙si | 
			∑Di=∑Ri∙si 
			(у порядку зростання) |  | 
			1 | 
			Лицьове покриття | 
			0,002 | 
			0,33 | 
			7,52 | 
			0,006 | 
			0,045 | 
			0,045 |  | 
			2 | 
			Підоснова | 
			0,004 | 
			0,05 | 
			0,92 | 
			0,085 | 
			0,078 | 
			0,123 |  | 
			3 | 
			Клеюча мастика | 
			0,001 | 
			0,17 | 
			4,56 | 
			0,006 | 
			0,027 | 
			0,150 |  | 
			4 | 
			Акумуляційний шар | 
			0,100 | 
			1,74 | 
			11,09 | 
			0,058 | 
			0,640 | 
			0,790 |  | 
			5 | 
			Стяжка (цементно-піщана) | 
			0,030 | 
			0,93 | 
			11,09 | 
			0,032 | 
			0,350 | 
			1,140 |  | 
			6 | 
			ППС | 
			0,030 | 
			0,04 | 
			0,82 | 
			0,730 | 
			0,600 | 
			1,740 |  | 
			7 | 
			Плита перекриття | 
			0,140 | 
			1,74 | 
			16,77 | 
			0,080 | 
			1,350 | 
			3,080 | 
 Г.2.4.7 Оскільки половина суми величин теплових інерцій міжповерхового перекриття дорівнює 
	0,5D = 0,5 ∙ 3,08 = 1,54, то умовна середина перекриття 
	(s = 
	0) 
	знаходиться у шарі ППС. Ця умовна середина перекриття віддалена від межі акумуляційного і теплоізоляційного шарів на величину 
	D = 
	0,40 з термічним опором 
	R = 
	0,49 (м2 ∙ 0С)/Вт, тобто на відстань 0,020 м (таблиця Г.6, п.6а). Г.2.4.8 Коефіцієнти теплозасвоєння підлоги як міжповерхового (внутрішнього) перекриття з врахуванням 
	s = 0 в умовній середині перекриття наведені у таблиці Г.6. Таблиця Г.6 - Підлога як міжповерхове перекриття загальною площею 12 м2 (остаточні розрахунки) | 
		№ 
		  | 
		Материал слоя | 
		Розрахункові величини | 
		Формула |  | 
			δ, м | 
			λ, 
			Вт/(м2∙ 0С) | 
			s, 
			Вт/( м2 ∙ 0С) | 
			R, 
			Вт/( м2 ∙ 0С) | 
			Di=Ri∙si | 
			∑Di=∑Ri∙si 
			(у порядку зростання ) | 
			Y, 
			Вт/( м2 ∙ 0С) |  | 
			1 | 
			Лицьове  
			покриття | 
			0,002 | 
			0,330 | 
			7,52 | 
			0,006 | 
			0,045 | 
			0,045 | 
			5,34 | 
			Y1=(R1∙s21+ 
			Y2)/(1+R1∙ 
			Y2) |  | 
			2 | 
			Підоснова | 
			0,004 | 
			0,047 | 
			0,92 | 
			0,085 | 
			0,078 | 
			0,123 | 
			5,17 | 
			Y2=(R2∙s22+ Y3) /(1+R2∙Y3) |  | 
			3 | 
			Клеюча  
			мастика | 
			0,001 | 
			0,170 | 
			4,56 | 
			0,006 | 
			0,027 | 
			0,150 | 
			8,76 | 
			Y3=(R3∙s23+ 
			Y4) /(1+R3∙Y4) |  | 
			4 | 
			Акумуляційний шар | 
			0,100 | 
			1,740 | 
			11,09 | 
			0,058 | 
			0,640 | 
			0,790 | 
			9,11 | 
			Y4=(R4∙s24+ 
			Y5) /(1+R4∙Y5) |  | 
			5 | 
			Стяжка  
			(цементно-пещана) | 
			0,030 | 
			0,930 | 
			11,09 | 
			0,032 | 
			0,350 | 
			0,140 | 
			4,20 | 
			Y5=(R5∙s25+ Y6) /(1+R5∙Y6) |  | 
			6а | 
			ППС 
			(шар 1) | 
			0,020 | 
			0,041 | 
			0,82 | 
			0,490 | 
			0,400 | 
			1,540 | 
			0,33 | 
			Y6=(R6∙s26+ s6б) /(1+R6∙ s6б) |  | 
			6б | 
			Умовна середина міжповерхового перекриття | 
			0 | 
			  | 
			0 | 
			  | 
			0 | 
			0 | 
			  | 
			  |  | 
			6в | 
			ППС 
			(шар 2) | 
			0,010 | 
			0,041 | 
			0,82 | 
			0,240 | 
			0,200 | 
			1,740 | 
			  | 
			  |  | 
			7 | 
			Плита  
			перекриття | 
			0,140 | 
			1,740 | 
			16,77 | 
			0,080 | 
			1,350 | 
			3,090 | 
			  | 
			  | 
 Г.2.4.9 Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні стелі як міжповерхового перекриття слід розраховувати аналогічно. При цьому порядок шарів зворотний: внутрішній шар стелі відтворює зовнішню поверхню плити перекриття. Г.2.4.10 Визначаємо положення шару різких коливань температури у стелі. Розраховуємо показники теплової інерції за формулою (4.9), починаючи з зовнішнього шару, доки сума показників теплової інерції не стане більше одиниці. Хід розрахунку наведений у таблиці Г.7. Таблиця Г.7 - Стеля як міжповерхове перекриття загальною площею 12 м2 
	(проміжні розрахунки) | 
		№ 
		  | 
		Матеріал шару | 
		Розрахункові величини |  | 
			δ, м | 
			λ, 
			Вт/(м2∙ 0С) | 
			s, 
			Вт/( м2 ∙ 0С) | 
			R, 
			Вт/( м2 ∙ 0С) | 
			Di=Ri∙si | 
			∑Di=∑Ri∙si 
			(у порядку зростання) |  | 
			1 | 
			Плита  
			перекриття | 
			0,140 | 
			1,74 | 
			16,77 | 
			0,080 | 
			1,350 | 
			1,35 |  | 
			2 | 
			ППС | 
			0,030 | 
			0,04 | 
			0,82 | 
			0,730 | 
			0,600 | 
			1,95 |  | 
			3 | 
			Стяжка (цементно-пещана) | 
			0,030 | 
			0,93 | 
			4,56 | 
			0,032 | 
			0,350 | 
			2,30 |  | 
			4 | 
			Акумуляційний шар | 
			0,100 | 
			1,74 | 
			11,09 | 
			0,058 | 
			0,640 | 
			2,94 |  | 
			5 | 
			Клеюча  
			мастика | 
			0,001 | 
			0,17 | 
			11,09 | 
			0,006 | 
			0,027 | 
			2,97 |  | 
			6 | 
			Підоснова | 
			0,004 | 
			0,05 | 
			0,92 | 
			0,085 | 
			0,078 | 
			3,05 |  | 
			7 | 
			Лицьове покриття (ковролін) | 
			0,002 | 
			0,33 | 
			7,52 | 
			0,006 | 
			0,045 | 
			3,09 | 
 Г.2.4.11 Оскільки половина суми величин теплових інерцій міжповерхового перекриття дорівнює 
	0,5 ∙ D = 
	3,09 ∙  0,5 = 1,54, 
	то умовна середина перекриття 
	(s = 
	0) 
	знаходиться у шарі теплоізоляції (ППС). Ця умовна середина перекриття віддалена від межі плити перекриття і теплоізоляційного шару на величину 
	D = 
	0,18 
	з термічним опором                           
	R 
	= 0,22 (м2 ∙ 0С)/Вт, тобто на відстань 0,009 м (таблиця Г.8, п. 2а). Г.2.4.12 Коефіцієнт теплозасвоєння стелі як міжповерхового (внутрішнього) перекриття з врахуванням .у = 0 наведений у таблиці Г.8. Таблиця Г.8 - Стеля або підлога міжповерхового перекриття загальною площею 12 м2 | 
		№ 
		  | 
		Матеріал 
		шару | 
		Розрахункові величини | 
		Формула |  | 
			δ, м | 
			λ, 
			Вт/(м2∙ 0С) | 
			s, 
			Вт/( м2 ∙ 0С) | 
			R, 
			Вт/( м2 ∙ 0С) | 
			Di=Ri∙si | 
			∑Di=∑Ri∙si 
			(у порядку зростання ) | 
			Y, 
			Вт/( м2 ∙ 0С) |  | 
			1 | 
			Лицьове  
			покриття | 
			0,140 | 
			1,740 | 
			16,77 | 
			0,08 | 
			1,35 | 
			1,35 | 
			21,88 | 
			Y1=(R1∙s21+ 
			Y2)/(1+R1∙ 
			Y2) |  | 
			2а | 
			ППС 
			(шар 1) | 
			0,009 | 
			0,041 | 
			0,82 | 
			0,22 | 
			0,18 | 
			1,53 | 
			0,82 | 
			Y1=(R2∙s22а+s2б) /(1+R2∙s2б) |  | 
			2б | 
			Умовна середина міждповерхового перекриття | 
			0 | 
			  | 
			0 | 
			  | 
			  | 
			0 | 
			  | 
			  |  | 
			2в | 
			ППС 
			(шар 2) | 
			0,021 | 
			0,041 | 
			0,82 | 
			0,51 | 
			0,42 | 
			3,04 | 
			  | 
			  | 
 Г.2.5 Виконаємо розрахунок суми добутків коефіцієнтів теплопоглинання поверхні кожної 
	i-Ї огороджувальної конструкції на її площу. Коефіцієнт теплопоглинання Bi визначаємо за СНіП ІІ-3. Одержані дані наведені у таблиці Г.9. 
	Таблиця Г.9 - Розрахунок складових 
	∑ Fi ∙ Bi | 
		№ | 
		Елементи огорожувальної  
		конструкції | 
		Yi, 
		Вт/(м2∙ 0С) | 
		Bi, 
		Вт/( м2 ∙ 0С) | 
		Fi, 
		м2 | 
		Fi∙Bi 
		Вт/0С |  | 
			1 | 
			Зовнішні стіни | 
			10,46 | 
			5,10 | 
			5 | 
			25,50 |  | 
			2 | 
			Перегородки | 
			13,48 | 
			4,48 | 
			33 | 
			147,84 |  | 
			3 | 
			Вікна | 
			  | 
			1,85 | 
			4 | 
			7,41 |  | 
			4 | 
			Підлога | 
			5,34 | 
			2,88 | 
			12 | 
			34,56 |  | 
			5 | 
			Стеля | 
			21,88 | 
			6,22 | 
			12 | 
			74,64 |  | 
			∑ 
			Fi ∙ Bi=289,95 | 
 Г.2.6 Коефіцієнт нерівномірності тепловіддачі теплоакумулюючої підлоги як опалювального приладу слід визначати за рисунком 4.1, виходячи із прийнятої товщини акумуляційного шару ть = 0,1 мі значення 
	kb = 
	0,292 
	(на рисунку позначено стрілкою). Тоді коефіцієнт нерівномірності віддачі теплоти гріючою підлогою дорівнює М =1,3. Г.2.7 Розрахункову амплітуду коливань температури внутрішнього повітря у приміщенні визначаємо за (4.8) 
	Areqht = 
	(0,7 ∙ М ∙ 
	Qreqht)/ (∑ Fi ∙ Bi) = (0,7 ∙ 1,3 ∙ 730) / 289,95 = 2,3 0С,  
	де Qreqht =1,3 ∙ 561,6 =730 Вт. Одержана величина амплітуди коливань температури внутрішнього повітря менша ніж норма, що вказана у 2.4, 
	Areqht = 2,3< Aht = 2,5 0С. Таким чином, приміщення за другим варіантом відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Г.2.8 Розрахункова електрична потужність ЕКСО ТА за (4.15) дорівнює 
	Preqhtb =24 ∙ Qreqhtb /zb =24 ∙ 730 / 7 =2503 Вт, де 
	zb = 7 - період накопичення теплоти в акумуляційному шарі, год. Г.2.9 Враховуючи (4.12), розрахункова електрична потужність догрівачів за (4.16) дорівнює 
	Preqhtс =24 ∙ 
	Qreqhtс /zс =24 ∙ 140,4 / 4 =842,4 Вт  
	де Qreqhtс 
	= 0,25 
	Qvht = 
	0,25 ∙ 561,6 =140,4 Вт, 
	zc 
	= 4 - період роботи догрівачів за добу, год. | 
 |